Зо́я Фе́дорівна Баранце́вич (; 1896, Москва, Російська імперія — 1 грудня 1953, Москва, СРСР) — російська та радянська акторка, сценаристка та літератор.
Біографія Зовсім юною Зоя Баранцевич почала виступати в провінційних і столичних антрепризах. Учениця К. О. Марджанова. Грала на сцені драматичного театру в Ростові-на-Дону.
Дебютувала в кіно 1914 року роллю Кітті у фільмі В. Гардіна «Анна Кареніна». Після цього акторка відразу ж здобула популярність, граючи переважно ролі молодих дівчат, схильних до самопожертви та містичних настроїв.
За 14-річну кінокар'єру Зоя Баранцевич знялася у понад сорока кінострічках, поставлених найкращими режисерами того часу, серед яких Петро Чардинін, Євгеній Бауер, О. Ханжонков, Б. Чайковський, О. Чаргонін, в кінопостановках П. Тімана і Торгового дому «Русь» та ін. У 1922—1927 роках працювала на кінофабриках ВУФКУ в Ялті і Одесі.
Окрім акторської гри в кіно, Зоя Баранцевич виступала і як кінодраматург, займалася літературною творчістю, писала сценарії, вірші та прозу.
З кінця 1920-х вимушено пішла з професії та служила на технічній посаді в правлінні Всеросійського Театрального Товариства. У 1939 році була акторкою Серпуховського драматичного театру.
Похована на 10 ділянці Ваганьковського кладовища.
Фільмографія
1914 — Анна Кареніна — Кітті 1914 — Дівчина з підвалу 1915 — Дочка понівеченої Польщі 1916 — Біля блакитного озера 1916 — Син мій, де ти? — Кітті, вихованка Карнєєва 1916 — Смерч любовний — Вікта, дружина інженера Налковського 1916 — Казка синього моря — Єва, дочка виноградаря 1916 — О, ніч чарівна, повна млості… — Ліза, дочка Гарденіної від другого шлюбу 1916 — Ніна — Ніна Астаф'єва 1916 — Неллі Раїнцева — Неллі Раїнцева 1916 — Маріонетки року — Вікторія 1916 — Курсистка Таня Скворцова — Таня Скворцова 1916 — Хто занапастив? — Люба, дочка лісника 1916 — Життям зім'яті душі 1916 — Загадковий світ — Ванда 1917 — Чорне кохання — Агні 1917 — Сутінки — Ханка 1917 — Революціонер — дочка революціонера 1917 — Набат — Зоя, дочка Желєзнова 1917 — Княжна Лариса — княжна Лариса 1917 — Вдова — Маріанна 1918 — Настя-босячка — Настя 1918 — Тереза Ракен — Тереза Ракен 1918 — Поет і пропаща душа — Соня Муратова 1918 — Епізод любові — Ірина 1918 — Місс Мері — Мері Фалькленд 1919 — Чаша спокутування — Євгенія Олександрівна 1919 — Справжня жінка — Тесс д'Ербервіль 1919 — Ми вище за помсту () — дочка генерала 1919 — Любов завжди перемагає — Жанна д'Ора 1919 — Фауст 1919 — Два гусари — Ганна Федорівна Зайцева / її дочка Ліза 1919 — Герасим і Муму — праля 1919 — Володя і Володька 1919 — Доктор Паскаль 1920 — Останній вальс 1920 — На мужицькій землі 1920 — Народ — сам коваль свого щастя () — наречена 1921 — Все в наших руках — дружина Дем'яна 1922 — У вихорі революції — Клавдія, дочка Абаканова 1922 — Привид блукає Європою — імператриця 1923 — Отаман Хміль — Ганна Загаріна, дружина Георгія 1923 — Остання ставка містера Енніока — Кармен Редж, куртизанка 1923 — Той не злодій, хто не спійманий — Норіс, дружина Ніколо Орнано 1923 — Хазяїн чорних скель — Армела, божевільна жінка 1924 — Слюсар і канцлер — графиня Мітсі 1928 — Троє — дружина Журавкова
Сценарії
1916 — Чортове колесо 1916 — Хто занапастив? 1916 — Вмираючий лебідь 1916 — Казка синього моря 1916 — О, ніч чарівна, повна млості… 1916 — Легенда чорних скель 1916 — Маріонетки року 1916 — О, якби міг виразити в звуках… 1916 — Це було навесні 1917 — Дружина прокурора 1917 — Влада демона
Примітки
Джерела
Бек-Назаров, А. И. «Записки актëра и кинорежиссёра» (М., 1965) Баранцевич З. Люди и встречи в кино // Кино и время. М., 1965. Вып. 4
Посилання