Канада володіє однією з найдивовижніших та найрізноманітніших геологічних структур на планеті, що формувалася протягом мільярдів років. Основою цього масиву є Канадський щит — гігантське ядро давньої докембрійської кори, яке зберігає унікальні свідчення про ранні етапи розвитку Землі. Сучасний рельєф країни є результатом складної взаємодії тектонічних процесів, масштабного вулканізму та потужного впливу останнього зледеніння, яке остаточно висікло геоморфологічний вигляд регіону. Вивчення надр країни дозволяє не лише реконструювати палеокліматичні зміни, а й відкриває колосальний потенціал для розвідки корисних копалин.
Загальна характеристика
У Канаді виділяють три великі геологічні області: Канадський щит, що займає східну і центральну частини країни; молоді складчасті гори вздовж узбережжя Тихого океану; прогини в західній частині центральної Канади.
Канадський щит
Канадський щит, що займає 58 % території Канади, являє собою великий виступ кристалічного фундаменту. Ця область, що тягнеться від півострова Лабрадор до озера Вінніпег, озера Ла-Ронж, західного краю озера Атабаска і Великого Ведмежого озера, характеризується переважанням гранітних порід. На поверхню виходять найдревніші докембрійські корінні породи (понад 570 млн років тому), які зберігають сліди інтенсивних деформацій, що виникли внаслідок тектонічних рухів в докембрійський час. В наступні епохи Канадський щит відрізнявся такою жорсткістю, що майже не реагував на горотвірні процеси, які відбувалися в інших областях Землі у фанерозої. Крім переважаючих гранітів і гнейсів, значні площі в межах щита займають виходи сильно змінених метаморфізованих осадових і вулканічних порід.
Древня Північно-Американська (Канадська) платформа — обрамована на заході складчастою системою Кордильєр, на сході – Північних Аппалач, а на півночі – Іннуїтською складчастою системою. Центральну, основну, частину Північно-Американської платформи займає згаданий вище Канадський щит, в межах якого виділяють 7 структурних провінцій: Сьюпіріор (або Верхнього озера), Південна, Нейн, Слейв, Бер (Ведмежа), Черчілл, Ґренвілл. Центральна частина Канадського щита зайнята великою западиною Гудзонової затоки, яка виконана теригенно-карбонатними осадами і евапоритами ордовика, силуру і девону та пісковиками крейди загальною потужністю до 2,5 км. Западина меншого розміру розташовується північніше, в районі басейну Фокс. Тут в основі чохла залягають відклади кембрію-силуру, представлені карбонатними, теригенними і евапоритовими осадами. На них і на фундаменті з розмивом залягають схожі за складом відклади верх. палеозою, вище, також з розмивом, — теригенний комплекс мезозою і палеогену. На крайньому північному заході (р. Макензі) під кембрієм з'являються карбонатно-теригенні гіпсоносні товщі середнього і верхнього рифею.
Складчасті системи
Система Кордильєр має складчасто-насувну будову і включає палеозойські відклади, крейдові і третинні моласи, місцями — відклади рифею і венду. Західні зони — область розвитку метаморфізованого верхнього протерозою-рифею і венду, відкладів палеозою, тріасу і нижньої юри, вугленосних молас верхньої юри і крейди, третинних вулканітів, а також область витягнутих вздовж Тихоокеанського узбережжя мезозойських гранітних батолітів.
Північні Аппалачі в західній зоні (Нова Шотландія) складені потужними теригенно-карбонатними відкладами кембрію і ордовика. В ядрах підняття на о. Ньюфаундленд і в Нью-Брансуїк виступають метаосади і метавулканіти верх. протерозою (верхній рифей-венд); в крайніх східних виходах (півострів Авалон) вони складають пояс пізньовендської складчастості. В центральній частині Ньюфаундленду залягають потужні вулканогенно-осадові складнодислоковані товщі кембрію і ордовика, які вміщають офіоліти і місцями прорвані гранітоїдами пізнього ордовика.
Іннуїтська система
Іннуїтську систему складають: комплекс верхнього кембрію-девону, в якій теригенно-карбонатні відклади з евапоритами змінюються вулканогенно-уламковими; полога потужна (до 12 км) суцільна товща карбону — верхньої крейди, а місцями і палеогену, яка в нижній частині (карбон, перм) представлена головним чином карбонатами і евапоритами, а у верхній — теригенними, частково вугленосними відкладами; голоценова монокліналь з нахилом до моря Бофорта, яка обрамляє арктичний шельф.
Див. також Корисні копалини Канади Історія освоєння мінеральних ресурсів Канади Гірнича промисловість Канади Економіка Канади Гідрогеологія Канади Сейсмічність Канади
Література
Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>
Посилання
Огар В. В. Регіональна геологія : підручник. К. : КНУ, 2023