Котляревські () — український священицький рід, зарахований до дворянства Російської імперії.
Походження Достеменне походження полтавських Котляревських гербу Огоньчик невідоме. Першими згаданими в джерелах представниками роду були диякон Успенського собору в Полтаві Іван (Іоанн) Котляревський та його брат «ярославський ієрей» Василь Котляревський, що мав кількох синів. В «Розподільчому акті» на майно Котляревських від 3 вересня 1779 р. згадується прабабуся І. П. Котляревського — Марія Ясенова, проте невідомо, чи це мати диякона Іоанна чи його теща.Полтавський літературно-меморіальний музей І. Котляревського
Нащадки Василя Котляревського мешкали у Кременчуцькому повіті.
Цей рід Котляревських було внесено в частину VI родословної книги спадкового дворянства Катеринославського намісництва:
Опис герба
Щит: в червоному полі стріла, поставлена на напівкільце. Нашоломник: дві руки що тримають напівкільце.
Родова схема
NN Котляревський Іван Котляревський ( до 1768), диякон в Свято-Успенському соборі в Полтаві. Дружина — Агафія Яківна ( до 1768) Петро Іванович ( 1749), канцелярист в полтавському міському магістраті. Дружина — Параскева Лаврентіївна Жуковська, донька козака Решетилівської сотні.Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 377—378 Іван Петрович ( 1769 — 1838), український письменник, військовий і громадський діяч. Яків Іванович ( 1754), полтавський міщанин. Агафія Іванівна Марфа Іванівна Василь Котляревський, ярославський ієрей. NN Котляревський NN Котляревський
Коментарі
Примітки
Література І. П. Котляревський у критиці та документах: збірник статей, рецензій, висловлювань / упоряд. і вступ. ст.: А. Залашко . — Київ: Держлітвидав України, 1959 . — 214 с. — Бібліогр.: с. 208—209.