Кухмістер, кухмістр (від ; — кухар, повар) — уряд, посада при дворах багатьох європейських монархів, головний придворний кухар. Латиною посада називалася спочатку , а потім .
Уперше документально засвідчено у 1352 році в Польщі кухмістер, котрий був посадовою особою, який завідував королівським столом і керував іншим кухонним персоналом. Посада відома з 1365 року при дворі Казимира III. Незважаючи на назву, сам кухмістр безпосередньо приготуванням харчів не займався. В урочистих випадках кухмістер повинен був стояти біля короля та на вимогу відповідати про якість й смак поданих страв. Посада кухмістра цінувалася високо через наближеність до особистості монарха. Крім короля кухмістрів були і королеви, а іноді й королевичі (наприклад, Владислав IV).
Посада кухмістра існувала й у Великому князівстві Литовському з кінця XIV століття (1409 р. при дворі Вітовта). У 1569 році вона була ліквідована, але знову відновлена в 1576 році. Незважаючи на правління одного монарха, в Королівстві Польському і Великому князівстві Литовському існували різні посади кухмістрів, перша називалася «кухмістр коронний», а друга — «кухмістр литовський». Першими відомим кухмістром коронним () був Микола Плаза, який відповідав за королівський стіл Сигізмунда III.
Крім монархів мали кухмістра і магнати, однак при їх дворах вони займалися суто приготуванням їжі, тобто виконували функції головних кухарів.
До XVII століття посада кухмістра стала дигнітарською, тобто почесною, особа котра займала її не входила до складу Сенату. Номінально кухмістрові підпорядковувалися стольник, підстолій, крайчий, чашник, підчаший і пивничий.
У Росії посаду відома з 1507 року. Назва «» запозичена в XVI столітті через польську або безпосередньо з німецької . В епоху Петра I існував придворний чин «кухен мейстра».
Примітки
Джерела
Кухмистер // Этимологический словарь русского языка / Сост. М. Р. Фасмер. — : Прогресс, 1964—1973. Вяроўкін-Шэлюта В., «Кухмістар», — Т. 2 — С. 172. // Gloger Z., «Kuchmistrz» // Encyklopedia staropolska. — Tom III. — Warszawa: Druk P. Laskauera i W. Babickiego, 1900. Zbigniew Góralski, «Urzędy i godności w dawnej Polsce», Warszawa 1988. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku. Kórnik, 1992; Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku. Kórnik, 1994; Goralski Z. Encyklopedia urzędów i godności w dawnej Polsce. Warszawa, 2000.