Корисні копалини Киргизстану

Корисні копалини Киргизстану.

Загальна характеристика

На території республіки станом на 2000 р. виявлено декілька тисяч родовищ понад 100 видів різних горючих, рудних і нерудних корисних копалин. Киргизстан має в своєму розпорядженні великі родовища кам'яного вугілля, стибію, ртуті, урану, цинку, олова, вольфраму, свинцю, рідкісноземельних металів, воластоніту, нефелінових сієнітів. Промислове значення мають олов'яні, ртутні, стибієві, поліметалічні та рідкіснометалічні родовища; відомі родовища піриту, осадових залізних руд, є вияви молібден-ванадієвих зруденінь, а також родовища нафти і газу, вугілля. Виявлені родовища кам'яної солі, гіпсу, каоліну і бентонітових глин, скляних пісків, будматеріалів, а також прісних підземних вод, численні термальні і мінеральні джерела (табл. 1).

За даними [Mining J. — 1999. — 333, 8556] основні запаси Sn- і W-руд, сконцентровані в групі родовищ Трудове, оцінюються в 150 тис. т Sn і 90 тис. т W. Запаси Au в надрах оцінюються в 562 т. Розвідані запаси вугілля в надрах Киргизстану. 1900 млн т, в тому числі видобувні 1300 млн т, з них бурого вугілля 1100 млн т.

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Киргизстану станом на 1998–1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Вольфрам, тис. т 10 50 0,4 (WO3) 0,4 Золото, т 330 1030 1,2–4,1 г/т 0,7 Мідь, тис. т 226 345 0,81 (Cu) Нафта, млн т 15 98 Олово, тис. т 55 70 0,5 Природний горючий газ, млрд м3 5,7 Плавиковий шпат, млн т 0,6 1,2 15 (CaF2) 0,3 Ртуть, тис. т 7,5 1 5,6 Свинець, тис. т 11 13 1,78 (Pb) Срібло, т 2000 2500 100 г/т 0,4 Стибій, тис. т 120 180 2,2 (Sb) 2,8 Вугілля, млн т 1267 2052 Цинк, тис. т 2 2 0,5 (Zn)

Окремі види корисних копалин

Родовища нафти, газоконденсату і природного газу знаходяться у Ферганській нафтогазоносній області: 7 нафтових, 4 газонафтових, 2 газових і 1 нафтоконденсатне (2002). Загальні розвідані геол. запаси нафти оцінюються в 98 млн т., добувні запаси при сучасній технології — 13,3 млн т. Розвідані запаси газу — 7,6 млрд м³ (2002). Запаси більшості родовищ невеликі. Основні запаси нафти приурочені до відкладів палеогену, газу — до порід юри і крейди. Продуктивні поклади залягають на глибинах 500–3700 м. Нафти в осн. легкі, малосірчисті, парафінисті, високосмолисті зі значним вмістом легких фракцій. Гази Ферганського басейну поділяються на сухі і жирні. До сухих належать вільні гази крейди і юри, до жирних — розчинені гази нафтових покладів палеогену. Сумарні прогнозні ресурси вуглеводнів Киргизстану оцінюються в 500 млн т. умовного палива.

Вугілля. На Киргизстан припадає близько 50 % запасів кам'яного і бурого вугілля Середньоазіатської вугільної провінції. Станом на 2000 р. виявлено близько 70 родовищ вугілля (Південно-Ферганський, Узгенський, або Східно-Ферганський, Кавакський, Іссик-Кульський і Алайський вугільні райони). Найбільші родовища в Кавакському вугільному районі. Загальні геологічні запаси вугілля в Киргизстані оцінюються близько 28 млрд т, з них 2 млрд т — розвідані (0,7 — кам'яне вугілля, 1,3 — буре вугілля), 26 млрд т — прогнозні. Киргизстан має 75% запасів вугілля Середньої Азії. Для кар'єрного видобутку придатні 425 млн т. розвіданих запасів. Загальний сировинний потенціал вуглевидобутку різними експертами оцінюється від 4 до 6,5 млрд т. За іншими даними, загальні запаси і прогнозні ресурси вугілля на 2000 р — 6 млрд т, в тому числі 1,5 млрд т кам'яного, 4,5 млрд т бурого. Потужності вугільних шахт і розрізів забезпечені розвіданими запасами на сотні років. Кількість вугільних пластів на родовищах коливається від 1 до 50, а потужність їх варіює від 0,5 до 100 м.

Горючі сланці відомі в палеозойських відкладах в районі вугільних родовищ Сулюктинське, Кок-Янгакське і Каргашанське. Зустрічаються тільки у вигляді малопотужних лінз і характеризуються високою зольністю, тому практичного значення не мають.

Поклади торфу знаходяться в Чуйській долині, Узгенській та інш. міжгірських западинах. Торфовища пов'язані з пролювіально-алювіальними болотяними утвореннями. Розміри торфових покладів обмежені. Торф містить значні домішки піщано-глинистого матеріалу, характеризується високою зольністю і слабким розкладанням рослинного матеріалу.

Залізо. Сумарні прогнозні ресурси залізних руд становлять 8 млрд т., з них 70% припадає на родовище Джетим (5,4 млрд т). Зареєстровано декілька десятків родовищ і рудопроявів заліза. На більшості з них запаси заліза складають близько 1 млн т. Найбільші родовища — Джетимське і Бала-Чичкан. На Джетимському родовищі запаси заліза становлять 1,7 млрд т, середній вміст 31,7 %. Освоєння залізних руд стримується нерозвиненою інфраструктурою і складною технологією переробки магнетит-гематитових руд. Родовище вивчене тільки з поверхні. На унікальному титано-магнетитовому родовищі Бала-Чичкан прогнозні ресурси заліза становлять 1,1 млрд т із вмістом Fe2O3 — 16,42 %. У руді є титан (237,2 млн т із вмістом TiO2 — 3,54 %), ванадій (4,02 млн т V2O5 із вмістом 0,06 %), кобальт (3,35 млн т із вмістом 0,05 %).

Родовища залізних руд Киргизстану в основному осадово-метаморфогенні древніх формацій. Вони зосереджені в смузі шириною 30–40 км, вздовж Тянь-Шаню. Рудні тіла субпластової та лінзової форми. Середня їх довжина за простяганням 300 м; потужність — перші десятки м. Крім осадово-метаморфогенного типу, відомі скарнові рудопрояви магнетит-гематитового складу, генетично пов'язані з інтрузіями гранітоїдного ряду. До цього типу належить Гава-Сайська група рудопроявів. Розміри рудних тіл за простяганням 50–1300 м, потужність 2–17 м. Рудні тіла прослідковані бурінням до глибини 400 м. Середній вміст Fe 41,19 %, Р 1,37 %, S 0,03 %; відношення магнетит:гематит = 1:1.

Берилій в республіці поки не добувався. Виявлено декілька десятків берилієвих об'єктів. Загальні запаси і прогнозні ресурси оксиду берилію оцінюються в 102 тис. т (2000). Запаси найбільш вивченого родовища Калесай становлять 11,6 тис. т оксиду берилію із вмістом 0,127 %. Прогнозні ресурси найбільшого, але погано вивченого родовища Узун-Ташти оцінюють в 60,3 тис. т оксиду берилію з середнім вмістом 0,12 %.

Алюмінієві руди представлені головним чином бокситами і нефеліновими сієнітами, а також андалузит-силіманітовими сланцями, алунітами та каолінами. Боксити середньокам'яновугільного та пізньотріасово-ранньоюрського віку відомі в районі Ферганської долини, Туркестанського і Алайського хребтів. Якість руд задовільна, кременевий модуль 1,0–12,0. Вміст у бокситах (%) Al2O3 в середньому близько 40, SiO2 — 30, FeO — 12, Fe2O3 — 2. У гірському обрамленні Ферганської западини виявлено багато дрібних (1–20 млн т Al2O3) родовищ бокситів. Найбільш вивчені Каранглінське (18,6 млн т Al2O3 із вмістом 38,28 %), Катранбашинське (1,3 млн т Al2O3 із вмістом 46,8 %) і Акшагільське (0,22 млн т Al2O3 із вмістом 46,03 %) родовища. Загальні прогнозні ресурси глинозему в бокситах близько 40 млн т.

Нефелінові сієніти відомі у всіх складчастих областях Киргизстану. Андалузит-силіманітові сланці розвинені серед протерозойських товщ Таласу. Виявлено два родовища нефелінових сієнітів: Сандикське (203 млн т Al2O3 із вмістом 20 %) і Зардалекське (201 млн т Al2O3 із вмістом 22,3 %). На Сандикському родовищі крім того виявлений рубідій. Запаси Rb2O3 можуть становити 657,4 т при вмісті 0,089 %. Алуніти та каоліни відомі у багатьох районах Киргизстану.

Вольфрам. У республіці виявлено 2 великих родовища з запасами понад 30 тис. т WO3 (Трудове, Кенсу), декілька середніх — 10–30 тис. т WO3, (Кольтабоз, Теректи, Меліксу, Кічікалай і інш.) і багато дрібних. Загальні запаси і прогнозні ресурси оксиду вольфраму на 2000 р. становлять 386 тис. т, в тому числі підготовлені до експлуатації — 125,2 тис. т (Трудове, Кенсу). Вольфрамові руди представлені в осн. двома типами: контактово-метасоматичним (скарновим) і гідротермальним. Рудно-скарнові тіла з шеєлітом найрозвиненіші в Середньому Тянь-Шані (Кумбельське, Кашка-Суйське, Турегельдинське, Кен-Суйське родов.), де вони розвинуті у вигляді лінзоподібних метасоматичних покладів з вкрапленим зруденінням в екзоконтактних частинах гранітоїдних масивів. Гідротермальні вольфрамові руди (вольфраміт і шеєліт) асоціюють з оловом в кварц-турмалінових і кварцових жилах південно-східної частини Південного Тянь-Шаню, в Сариджаз-Акшийракському вольфрамо-оловорудному районі, де на родовищах Трудове, Атжайлоо, Учкошкон і Кенсу сумарні запаси олова і вольфраму становлять 209,7 тис. і 124 тис. т.

Мідь. На території республіки виявлено понад 1000 виявів міді. Сировинна база на 2000 р. оцінюється в 2 млн т запасів і понад 5 млн т прогнозних ресурсів. Вміст міді в руді 0,2–1,0 %. Найбільшими за запасами і прогнозними ресурсами є родовища Куру-Тегерек (1,0 млн т, вміст міді 0,64 %), Талди-Булак (0,75 млн т, вміст міді 0,2 %). Мідні руди представлені мідно-порфіровими (Талди-Булакське, Андашське, Каракольське родовища) і скарновими (Куру-Тегерекське) промислово-генетичними типами. Мідно-порфірові родовища пов'язані з інтрузіями діоритових порфіритів і ґранодіоритів палеозою. Вміст Cu 0,2–0,6 %. Скарнові родовища представлені комплексними рудами з вмістом Cu 0,6–1,0 %. Попутні компоненти — молібден і благородні метали.

Уран. Мінерально-сировинна база Киргизстану по урану становить приблизно 30 тис. т (2000). Розвідані нові родовища (Кок-Мойнок, Сариджазьке, Арамсинське, Атджайляу, Утор-Туюк, Кизил-Омпульська група розсипів). Ряд уранових родовищ на 2002 р. вивчені і підготовлені до промислової розробки: на Кок-Мойнокському родовищі розвідані запаси легкозбагачуваних уранових руд становлять 2,4 тис.т металу при його вмісті 0,1 %, на Утор-Туюкському багатші настуран-сульфідні руди містять 1,3 тис.т урану. Запаси уран-молібден-ванадієвих руд Сариджазького родовища по окремих металах складають: урану — 4,8, молібдену — 10, ванадію — 90 тис. т при вмісті 0,005–0,05; 0,01–0,15; 0,1–0,73 % відповідно. Запаси урану в алювіальних відкладах Кизил-Омпольських розсипів оцінені в 13 тис.т при вмісті 0,1–0,1323 г/м³. Крім урану, промисловий інтерес тут представляють торій, цирконій, магнетит, фосфор.

Корисні копалини Киргизстану

Źródło i licencja