Антоній Каліна (; 23 травня 1846, Кремпа, Австро-Угорщина — 3 травня 1906, Львів, Австро-Угорщина) — польський славіст, етнограф, перший професор слов'янської філо­логії та ректор Львівського університету. Член Польської академії знань.

Життєпис

Антоній Каліна народився 23 травня 1846 року в Кремпа, нині район міста Острув-Велькопольський у селянській родині Марії та Шимона Каліни. Навчався у початковій школі в Кремпа, потім Королівській католицькій середній школі міста Острув (1857—1863) та Сьремській середній школі (1865—1867). Спеціальну освіту здобув у Вроцлавському університеті, де вивчав класичну філологію, історію, польську літературу на факультеті філології. Закінчив Гумбольдтський університет Берліна. У 1872 році, захистив дисертацію.

До Львова Антоній Каліна приїхав у 1877 році з Петербурга, де в тамтешньому університеті слухав лекції мовознавців Ізмаїла Срезневського та Володимира Ламанського.

У 1877 році зайняв кафедру слов'янської філології в Львівському університеті. У 1893—1894 роках Антоній Каліна декан філософського факультету.

У 1904 році Антоній Каліна стає ректором Львівського університету, але через слабке здоров'я пішов у відставку за кілька тижнів після призначення.

Очолював польське Народознавче товариство у 1895—1905 роках та був засновником та головного редактора часопису «Lud»Валентина Головатюк Роль польського народознавчого товариства в українсько-польських культурних взаєминах (кінець XIX — перша третина XX ст.).

Його твори особливо важливі багатством зібраного в них матеріалу.

Антоній Каліна є автором першої наукової історії болгарської мови, яку видано у 1891 року.

Помер 3 травня 1906 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Особисте життя Антоній Каліна одружився у 1892 році з Марією ПівковськоюPiwkowska Maria . У них було троє дітей — син Леон (1893—1942), дочка Сесілія (1900—1989) та ще один син (можливо Анджей), який помер у дитинстві.

Доробок «О liczebnikach w języku staropolskim» 1878 «Rozbiór krytyczny pieśni Bogarodzica» 1880 «La langue des Tziganes slowaques» 1882 «Historia języka polskiego» 1883 «Mowa kaszubska, jako narzecze języka polskiego» 1893 «Historia języka bułgarskiego» 1891

Література Album pisarzy polskich (współczesnych), zebrał i objaśnił S. Demby, Warszawa 1901. Chmielowski P., Zarys najnowszej literatury polskiej (1864—1894), Kraków 1895. Dzieje folklorystyki polskiej 1864—1918, pod red. H. Kapeluś i J. Krzyżanowskiego, Warszawa 1982. Gawełek F., Bibliografia ludoznawstwa polskiego (reprint), Warszawa 1977. Kołodziejczyk E., Bibliografia słowianoznawstwa polskiego (reprint), Warszawa 1981. Orłowicz M., Ilustrowany przewodnik po Lwowie (reprint), Rzeszów 2013. Rocznik Naukowo-Literacko-Artystyczny (encyklopedyczny) na rok 1905 (reprint), Warszawa 1983. Starnawski J., Sylwetki lwowskich historyków lite­ratury, Łódź 1997. Szmyd K., Twórcy nauk o wychowaniu w środowisku akademickim Lwowa (1860—1939), Rzeszów 2003. Taszycki W., Kalina Antoni, PSB, t. XI, Wrocław 1964—1965. Toczek A., Lwowskie środowisko historyczne i jego wkład w kulturę książki i prasy (1860—1918), Kraków 2013.

Примітки

Посилання Іван Горак. Свідчення поваги