Олі́я ча́йного де́рева видобувається з листків мелалеуки методом перегонки з водяним паром. Це безбарвна або світло-жовта рідина, що має специфічний запах з відтінком камфори. Основний виробник олії чайного дерева — Австралія.

Для того, щоб отримати декілька крапель олії потрібно переробити багато кілограмів листків чайного дерева. Запах олії чайного дерева є дещо схожим на камфору та евкаліпт, проте він гостріший. Вона отруйна при пероральному вживанні та може бути небезпечною для використання дітьми .

Застосування

Олія чайного дерева застосовується в офіційній та народній медицині, косметичній продукції та у стоматології. Олія чайного дерева вважається корисною для лікування лупи, вугрів, вошей, герпесу, укусів комах, корости та шкірних грибкових або бактеріальних інфекцій. Однак на цей час недостатньо доказів, що підтверджували б будь-яку з цих заяв через обмежену кількість досліджень, проведених на цю тему .

Олія мелалеуки використовувалася як традиційні рослинні ліки проти акне, грибку нігтів або «», але наразі немає доказів ефективності такого лікування .

Олію чайного дерева застосовують переважно зовнішньо як інгредієнт косметики та засобів догляду; оглядові джерела зазначають обмежені докази ефективності при акне й «стопі атлета», для інших станів переконливих даних бракує. В ЄС олія має статус традиційного рослинного лікарського засобу для симптоматичного лікування дрібних поверхневих ушкоджень шкіри, укусів комах, легких форм акне та свербежу при помірному мікозі стоп; застосовується лише зовнішньо та у розбавлених формах. У побуті популярні порадники описують немедичні використання (дезодорування взуття й приміщень, додавання в мийні розчини, домашні санітайзери), однак така практика не має належної доказової бази й потребує обережності. Олію не слід ковтати; можливі контактний дерматит та інші небажані реакції, а концентровані форми є токсичними для котів і собак.

Історія видобування

Комерційне видобування олії чайного дерева зародилося у 20-х роках минулого століття, коли австралійський хімік Артур Пенфолд досліджував комерційний потенціал ряду видобутих ефірних олій. Він виділив ефірну олію чайного дерева за її антисептичні властивості .

Джерела