Геологічна будова Китаю є однією з найскладніших мозаїк у земній корі, що формувалася впродовж мільярдів років. Розташований на стику кількох великих тектонічних плит, цей регіон пройшов через інтенсивні процеси орогенезу, масштабного вулканізму та глибоких трансформацій літосфери. Від величних хребтів Гімалаїв та Тибетського плато — «даху світу» — до унікальних карстових ландшафтів Гуйліня та розлогих басейнів на сході, територія Китаю слугує природною лабораторією для дослідження глобальної динаміки Землі. Вивчення геології країни має не лише фундаментальне наукове значення для розуміння еволюції нашої планети, але й критично важливий практичний аспект. Багаті поклади корисних копалин, складні гідрогеологічні системи та постійні виклики, пов'язані з сейсмічною активністю, роблять надра Піднебесної об'єктом пильної уваги науковців.

Геологічна будова

На території Китаю розташовуються древня Китайська платформа (загальна площа 4,3 млн км²) і її складчасте обрамлення.

Китайська платформа

У складі платформи виділяють три мегаблоки: Китайсько-Корейський, Південно-Китайський і Таримський. Їх ранньодокембрійський кристалічний фундамент складений метаморфічними породами (гнейси, граніто-гнейси, мігматити, метаморфічні сланці, кварцити тощо) і виходить на денну поверхню в межах Сіно-Корейського щита і ряду масивів.

До складу фундаменту Таримського і Південно-Китайського мегаблоків входять і пізньо-докембрійські (вік до 700 млн років) метаморфічні утворення. Осадовий чохол утворений морськими і континентальними відкладами верхнього протерозою, нижнього і середнього палеозою (конгломерати, піщано-глинисті породи, вапняки), континентальними і паралічними відкладами верхнього палеозою, мезозою і кайнозою.

У межах Китайсько-Корейської платформи відклади середнього палеозою відсутні, а на Південно-Китайській платформі відомий морський верхній палеозой і тріас. У структурі осадового чохла, що відображає рельєф фундаменту, виділяється ряд великих антекліз і синекліз. Потужність чохла в межах синеклізи досягає 10 км (Сичуанська, Північнокитайська). Зі структурами фундаменту платформ пов'язані родовища залізистих кварцитів, золота, алмазів, слюди, п'єзокварцу, рідкісних та розсіяних елементів; із платформним чохлом — родовища кам'яного і бурого вугілля, нафти і газу, руд міді і поліметалів.

Складчасті утворення

Складчасте обрамлення Китайської платформи складається з областей палеозойської, мезозойської, альпійської і кайнозойської складчастості. Каледоніди утворюють південно-східне обрамлення платформи і складені теригенними і карбонатними утвореннями, що включають вулканіти спіліт-кератофірової формації, інтрузії основних, середніх і лужних порід, а також гранітів палеозойського і мезозойського віку, з якими пов'язані родовища руд міді, свинцю, цинку, срібла, золота і олова.

Каледоніди виділяються також у межах Ціляньшаня, Північного Ціньліня, Східного Тянь-Шаню і Алтаю. Формаційний вигляд каледонід різний: теригенні, вулканогенні, карбонатні породи, тіліти і тілітоподобні конгломерати. З каледонськими структурами пов'язані родовища руд хрому, нікелю, міді, свинцю, цинку, срібла, золота (Ціляньшань), молібдену, вольфраму, золота і олова (Тянь-Шань). До області герцинської складчастості належать гірські масиви Джунгарії, південь Східного Тянь-Шаню, Куньлуня і Великого Хінгану, а також прибережна смуга Південно-Східного Китаю та острів Хайнань. У їх будові переважають теригенні, вулканогенні і карбонатні утворення.

З областями герцинської складчастості пов'язані родовища руд заліза, міді, вольфраму, олова, молібдену, нікелю, свинцю, фосфоритів, боратів, кам'яного вугілля, а з накладеними на палеозоїди і древні масиви Західного і Північно-Східного Китаю мезозойсько-кайнозойськими западинами — основні родовища нафти. Південні схили Куньлуня і Ціньліня та область між Тибетом і Південно-Китайською платформою належать до ранніх мезозоїдів (складчастість кінця тріасу — початку юри), складених переважно морськими теригенними породами. Розвиток пізніх мезозоїд обмежений зоною Каракоруму і Південним Тибетом.

Породи геосинклінального комплексу інтенсивно зім'яті, розбиті насувами з батолітами молодих гранітів. У мезозоїдах розвинені рудовияви олова, вольфраму, міді, нікелю, золота, родовищ кам'яного і бурого вугілля. До області альпійської складчастості належать Гімалаї і острів Тайвань.

Із півночі Гімалаї обмежені офіолітовим поясом верхнього Інду і Цангпо (Брахмапутри), складеним морськими верхньопалеозойськими і мезозойськими міогеосинклінальними відкладами. На сході Гімалаї обмежені кайнозойськими відкладами з офіолітами. На південь від цього поясу на північному схилі Гімалаїв розвинені мілководно-морські відклади палеозою, мезозою і низів палеогену з фауною, типовою для Тетісу. Активна сейсмічність і вулканізм свідчать про триваючий геосинклінальний розвиток цього району.

З областями альпійської складчастості генетично пов'язані родовища нафти, бурого вугілля, руд нікелю, хрому, золота, срібла, свинцю і цинку.

Геологічні процеси мезозою-кайнозою

У мезозойський і кайнозойський період на всій території Китаю інтенсивно виявилися тектонічні рухи, в результаті яких були сформовані гірські споруди і міжгірські западини Східного Китаю, був зім'ятий платформний чохол, широко виявився позагеосинклінальний магматизм (зокрема, гранітоїдний), особливо в межах пізньомезозойського вулкано-плутонічного поясу південного-сходу узбережжя країни. З цими структурами пов'язані родовища кам'яного вугілля, нафти, газу в неотектонічних западинах, руд вольфраму, олова, стибію, ртуті та інші корисні копалини.

Див. також

Природа Китаю, Гідрогеологія Китаю, Сейсмічність Китаю. Сінійська система

Література

Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія : підручник. К. : КНУ, 2023 China Geological Survey Geological Society of China Chinese Academy of Geological Sciences China Geo-environmental Information Network Chinese Geoscience Data Network World Data Center for Geology, Beijing Institute of Geology and Geophysics Institute of Geomechanics