Китай — країна багата на різноманітні корисні копалини. На території Китаю є великі запаси ряду металічних руд, зокрема алюмінію, стибію міді, олова, титану, вольфраму, цинку. Але мало запасів кадмію, кобальту, платини, алмазів (табл. 1).

Загальна характеристика Таблиця 1. — Основні корисні копалини Китаю станом на 1998—1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Метали платинової групи, т 200 0,7 г/т Алмази, млн кар. -природних -ювелірних 5 0,2 0,4 Боксити, млн т бл. 450—750 1420 61 (Al2O3) 2,7 Барит, тис. т 35000 150000 90 (BaSO4) 10,3 Берилій, тис. т 41 99 0,2 (ВеО) 18 Вольфрам, тис. т 920 1300 0,4 (WO3) 35 Залізні руди, млрд т 16 (на 2009) 16 (на 2009) 33 (Fe) 5,2 Золото, т 1000 2500 1,3- 3,8 г/т 2 Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О) 320 396 1,5 (К2О) 4,2 Кобальт, тис. т 120 320 0,04 (Со) 2,2 Марганцеві руди, млн т 150 340 23 (Mn) 4,2 Мідь, тис. т 38000 56200 0,87 (Cu) 5,7 Молібден, тис. т 500 1220 0,017 — 0,108 5,6 Нафта, млн т 4662 3,4 Нікель, тис. т 3700 7350 1,5 (Ni) 7,4 Пентоксид ніобію, тис. т 10,3 20 0,1 0,11 Олово, тис. т 1600 1800 0,5 — 0,8 Плавиковий шпат, млн т 23 94 70 (CaF2) 12,2 Природний горючий газ, млрд м³ 1200 0,8 Ртуть, тис. т 17,5 0,2 13,1 Свинець, тис. т 6500 16880 6 (Pb) 5,2 Срібло, т 6000 10000 300 г/т 1,1 Стибій, тис. т 2230 3150 6 (Sb) 51,3 Пентоксид танталу, т 7600 19900 0,02 (Ta2O5) Вугілля, млн т 114500 986300 12,6 Апатити, млн т 7 10 17,5 (Р2О5) 0,14 Фосфорити, млн т 57,5 57,5 27,4 (Р2О5) 1,13 Хромові руди, млн т 3,7 32 (Cr2O3) 0,08 Цинк, тис. т 13950 46900 8 (Zn) 5 Уран, тис. т 64 0,14

Окремі види корисних копалин

Нафта і природний газ Станом на 2000 рік у Китаї відкрито понад 350 нафтових і газонафтових родовищ. Понад 70 % доведених запасів знаходиться на півночі і північному сході країни. Морські родовища приурочені до затоки Бохай (Жовте море), гирла річки Чжуцзян і Тайваньської протоки. Нафтоносні відклади належать до континентальних (лагунних) фацій. Понад 40 % доведених запасів нафти як шельфів, так і прибережних територій, пов'язано з кайнозойськими відкладами, близько 40 % — з крейдовими відкладами.

Початкові сумарні ресурси нафти у 1990-х рр. оцінювалися в 10-15 млрд т, з яких близько 4 млрд т розвідані і понад 1,3 млрд т видобуті. До кінця 1990-х років розвідані запаси зросли на 0,66 млрд т. Ресурси нафти шельфу Китаю оцінюються в 4 млрд т. Розвідані запаси газу близько 1 трлн м³.

Понад 75 % розвіданих запасів нафти зосереджено в Східному Китаю, в басейнах Сунляо і Північно-Китайському, 25 % припадає на Центральний і Західний Китай (басейни Переднаньшанський, Цайдамський і Джунгарський). На території Китаю виділяють понад 50 осадових басейнів, виконаних верхньопротерозойсько-палеозойськими морськими і мезозойсько-кайнозойськими переважно континентальними озерно-флювіальними відкладами. Станом на кінець XX ст. у 20 басейнах встановлена промислова нафтогазоносність і відкрито понад 160 родовищ нафти та 60 родовищ газу. Основні нафтогазовмісні комплекси — мезозойський та кайнозойський. На глибині до 1 км знаходиться 23 %, 1-3 км — 58 % і 3-5 км — 19 % початкових сумарних ресурсів нафти та газу. Найбільше родовище нафти в Китаї — Дацінь, з запасами в нижньокрейдових відкладах бл. 1,5 млрд т.

На початок 1997, загальні запаси нафти в КНР становили 9,4 млрд т. Великі запаси нафти розвідані в Північно-Західному Китаї — в провінції Ганьсу, Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, в Цайдамській западині (Тибетське нагір'я); в Північно-Східному Китаї — в долинах рік Сунгарі і Ляохе. На початку 1980-х років Китай зробив інтенсивну розвідку шельфу. Виявлені перспективні родовища нафти в Бохайській і Ляодунській затоках, Східно-Китайському і Південно-Китайському морях.

У 1999 році компанією Phillips China відкрите нафтове родовище Пенлай 19-3 в затоці Бохай, під приблизно 80-метровою товщею води. Вірогідні геологічні запаси родовищ — до 500–560 млн т. Пенлай — друге за величиною в країні після знаменитого родовища Дацінь. Після 2005 року видобуток тут досягне 6-7,5 (10) млн т/рік.

У 2002 року в центральній частині акваторії Південно-Китайського моря геологи виявили 41 нафтогазоносну структуру.

За різними оцінками на 2000 р. початкові потенційні ресурси газу Китаю становлять від 24,0-26,5 трлн м³ до 38 трлн м³. Першим цифрам відповідає 17-18 трлн м³ газу, що може бути вилучений. Близько 40 % ресурсів укладено на глибині понад 4500 м. Найперспективніші — західні НГБ (Таримський, Джунгарський й інші), хороші перспективи мають шельфові басейни епіконтинентальних морів Тихого океану. Зі східних материкових басейнів Китаю найбільші перспективи мають Північно-Китайський, Ордосський і Сичуанський НГБ. Крім того, ресурси метану вугільних родовищ, за оцінкою компанії China United Coalbed Metan Co. Ltd., становлять 30-35 трлн м³ (10-35 % світових ресурсів метану у вугленосних товщах вугільних басейнів).

Ресурси газу в Китаї розвідані недостатньо. Доведені запаси природного газу Китаю на 2001 оцінюються в 1370 млрд м³ (0,95 % світових). Відкрито понад 70 газових родовищ. Найбільша кількість родовищ газу відкрита в Центральному Китаї (басейн Сичуань — понад 60 родовищ з запасами 1 трлн м³).

У 2003 р. Китайська шельфова нафтогазова компанія China National Offshore Oil Corp. (CNOOC) відкрила нове велике родовище природного газу в провінції Гуандун, на шельфі Південно-Китайського моря. За попередніми оцінками, ресурси родовища — близько 42 млрд м³ газу. Відкриття нового родовища збільшує сукупні нафтогазові ресурси компанії на 10 %.

Вугілля За підтвердженими запасами вугілля всіх типів Китай займає 2-е місце у світі після США. Ресурси Китаю по вугіллю — 4,5-5 трлн т, це 14-15 % світових (2000). Загальні запаси вугілля всіх типів на початок 2000 р. становили 986093 млн т (24,58 % світових), в тому числі кам'яного вугілля — 857901 млн т (29,8 %), а видобувні запаси 114476 млн т (11,3 %). Близько 97 % запасів припадає на кам'яне вугілля всіх стадій метаморфізму (басейн Великої Китайської рівнини, басейн річок Янцзи, Ганьцзян, Датун, Хеган-Шуаньяшань, Урумчі, Турфан-Хамі та ін.). Близько 95 % вугілля зосереджено в провінціях Шаньсі, Хейлунцзян, Гуйчжоу, Хенань, Аньхой, Юньнань, Шаньдун, Хебей і в автономних районах Сіньцзян-Уйгурському і Внутрішній Монголії. У межах великих вугільних басейнів є як родовища з пологими вугільними пластами, так і родовища складнішої будови, вугілля яких сильно метаморфізоване (провінція Шаньдун). Якість китайського вугілля поступається якості американського, хоч в Китаї є родовища з високосортним вугіллям, частково придатним для коксування (наприклад, Фушунське). Характеристики кам'яного вугілля: нижча теплота згорання 27-30 МДж/кг; зольність 3,6-43 %; вихід летких речовин від 3 % (родовище Даціньшань) до 43 % (Сягуань).

У більшості басейнів і родовищ Китаю вугілля пермське або юрське. Лише в басейнах Шаоян і Лочен-Хешаньському на півдні країни і в Хешань-Ішпашуйському в центрі вугілля кам'яновугільного періоду, а в басейні Сягуань на південному-заході — тріасове. Вугілля юри поширене в басейнах Північного і Південного Китаю (Хеган-Шуаньяшань, Цзісі, Тунхуа, Фусінь, Турфан-Хамі, Урумчі, Юань, Лішань, Шіматоу), а також у центральній частині країни (Сичуань, центральна частина Ордосського басейну). Вугільні басейни кайнозою локалізуються вздовж Тихоокеанського узбережжя і на північному-сході країни. Найбільшим є басейн Великої Китайської рівнини (басейн Великої Хуанхе або Великий Хуанхебас) — на південному-сході Китаю в межиріччі рр. Янцзи і Хуанхе, складений пермськими вугленосними відкладами. Центральна частина басейну вивчена слабко, а на периферії знаходяться 14 великих вугленосних райони, в тому числі Цзінсінь, Кайлуань, Цзібо, Хуайбей, Хуайнань, Піндішань, Финфин. Кількість вугільних пластів в вугленосних товщах цих р-нів від 5-7 (Финфин, Хуайбей) до 20 (Кайлуань), іноді до 47 (Піндішань). Запаси вугілля кожного району 2-3 млрд т. На північному-сході розташовані кам'яновугільні басейни Хеган-Шуаньяшань і Цзісі. Вугленосні шари переважно юрські. До 10 вугільних пластів робочої потужності, сумарна їх потужність до 75 м.

Одним із найбільших у країні є Ордосський вугільний басейн, складений головним чином пермі і юри. Запаси високоякісного коксівного вугілля тут перевищують 10 млрд т. У басейні Сичуань, який складений юрськими вугленосними товщами, виділяють три райони — Ченьду, Чунцінський і Міньцзянський з сумарними запасами вугілля понад 10 млрд т. Кількість робочих вугільних пластів — до 5 при потужності їх 2-4 м. Великими також є Хеган-Шуаньяшаньський басейн (на північному-сході Китаю), басейни Сичуань та Тансин (на півдні). На межі XX-XXI ст. відкрито велике родовище вугілля в провінціях Хунань і Янань. Запаси складають понад 8 млрд т вугілля з низьким вмістом сірки при 4 млрд т підтверджених запасів. Планується почати розробку родовищ до 2005 року.

Родовища бурого вугілля (бл. 3 % запасів) приурочені головним чином до відкладів кайнозою. Буровугільне родовище Чжалайнор на півночі країни розташоване в товщі юрських порід. Кількість робочих вугільних пластів — від 2 до 11 при потужності їх 1,5-20 м, нижча теплота згоряння — 8,5-10,5 МДж/кг, зольність — 5-10 %, вихід летких речовин — 25-60 %.

Залізо