Гама́ль Абде́ль На́серБур'ян М. С. ЄГИПЕТ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2005. — 672 с.: іл.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Egypet (останній перегляд: 03.02.2021) (, Ґамаль Абд ан-Насир; , Александрія, Єгипет — , Каїр, Єгипет) — діяч панарабського руху, другий президент Єгипту.

Біографічні відомості

Народився 15 січня 1918 року в селі Бені-Мор, що біля Александрії. Батько — поштовий службовець.

Уже в 12-літньому віці брав участь в антибританській демонстрації (будучи учнем третього класу початкової школи в Александрії).У 1935 році закінчив середню школу (El Nahda Secondary School) в Каїрі.

У 1937 році вступив з другої спроби у військове училище й закінчив його в 1938 у чині молодшого лейтенанта. Проходив службу в П'ятому ескадроні на півдні країни, згодом — в Судані.

В 1944 році одружився із Тах'є Казем (Tahia Kazem), дочкою перського торговця.

Учасник арабо-ізраїльської війни 1948—1949, був поранений. У 1949–1952 — викладач військового коледжу Генерального штабу (підполковник).

Заснував і ввійшов у керівництво таємної політичної організації «Вільні офіцери», що підготувала і здійснила в ніч на 23 липня 1952 року військовий переворот, у результаті якого був скинутий король Фарук I.

26 липня 1952 року була створена Рада революційного керівництва (РРК), офіційним главою якої був призначений Мухаммед Наґіб. Того ж дня король Фарук зрікся престолу на користь свого 7-місячного сина.

Насер став заступником голови РРК. Після тривалої боротьби за владу у квітні 1954 року Мухаммед Наґіб був відсторонений від керівництва, і влада перейшла до Насера.

23 червня 1956 року в ході національного референдуму прийнята перша республіканська конституція Єгипту. Насера було вибрано виконуючим обов'язки президента.

У 1954—1956 (з невеликими перервами) — прем'єр-міністр, одночасно виконував обов'язки президента. Із червня 1956 — президент Єгипту.

З 1 лютого 1958 — президент Об'єднаної Арабської Республіки (ОАР).

З 1963 — голова партії Арабський соціалістичний союз.

Помер 28 вересня 1970 року в Каїрі внаслідок інфаркту.

Про Насера в Єгипті був знятий фільм «Насер 56» (Nasser 56, 1956).

Почесні звання, титули, нагороди

Герой Радянського Союзу (1964)

Герой Радянського Союзу

За особистою ініціативою Хрущова, який перебував з 9 по 25 травня 1964 року в Єгипті з офіційним візитом, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 травня 1964 року Насер був визнаний гідним звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка» № 11224. Нагородженню не завадили навіть ті факти, що під час Другої світової війни Насер співпрацював з Третім рейхом (вбачаючи в ньому союзника в боротьбі з англійцями),«Син за батька. Головнокомандувач УПА Роман Шухевич очима Юрія Шухевича» а у 1950-ті роки у нього радниками працювали оберштурмбанфюрер СС Отто Скорцені«Огни святого Ульма. Главный диверсант Гитлера пытался взорвать казахстанские заводы». Газета «Экспресс К», № 106 (16254) от 15.06.2007 і колишній охоронець Гітлера та засновник неонацистської партії Отто-Ернст Ремер.«Нацизм в законе». Газета «Совершенно секретно» Ця нагорода породила в СРСР цілу низку анекдотів, частівок і куплетів, в одному з яких були такі рядки:

Бібліографія

1955 — Щоденник про війну в Палестині (Arabic: يوميات الرئيس جمال عبد الناصر عن حرب فلسطين‎) (1955; Akher Sa'a)

Переклади українською

2020 — Щоденник про війну в Палестині (Завантажити )

Примітки

Література В. І. Головченко. Насер Гамаль Абдель // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4 Ю. Скороход''. Насер Гамаль Абдель // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.480 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання http://www.nasser.org Nasser 56 на IMDB Gamal Abdel Nasser at The Internet Name Database