Антизростання (; ) — соціально-економічна концепція, яка стверджує про необхідність скорочення розмірів економіки для забезпечення суспільного добробуту у довгостроковій перспективі. На відміну від спаду в орієнтованій на зростання економіці, антизростання має на увазі цілеспрямовану економічну і соціальну трансформаціюDemaria F., F. Schneider, F. Sekulova and J. Martinez-Alier (2013) ‘What is degrowth? From an activist slogan to a social movement ’, Environmental Values, 22(2): 191—215.Demaria, F. (2015) 'Their recession is not our degrowth! ', The New Internationalist, 14 May. з метою максимізації рівня щастя і добробут внаслідок того, що час, що звільняється при скороченні особистого споживання і ефективної організації суспільної праці, присвячується мистецтвам, музиці, сім'ї, культурі та спільноті.

Поняття «антизростання» було сформульовано в 1970-х роках після публікації доповіді Римського клубу «Межі зростання» і виходу у світ роботи Ніколаса Джорджеску-Регена «Закон ентропії та економічний процес»..

Історія Поняття антизростання () було вперше сформульовано французьким філософом Андре Горцем в 1972 році; іншими ж французькими авторами воно стало використовуватися після публікації доповіді Римського клубу «Межі зростання» в тому ж 1972 роціKallis, G., F. Demaria and G. D'Alisa (2015) 'Introduction: Degrowth', in G. D'Alisa, F. Demaria and G. Kallis (eds.) Degrowth: A vocabulary for a new era. London: Routledge.. Сам Горц був натхненний роботою Ніколаса Джорджеску-Регена, який опублікував в 1971 році свою головну працю «Закон ентропії та економічний процес».

Фізичні основи

Ключовим моментом для прихильників ідеї антизростання є визнання існування екологічних меж, які обмежують масштаби господарської діяльності. У зв'язку з цим використовуються поняття «екологічної місткості» або «екологічного сліду».

Наприклад, згідно з оцінкою організації Global Footprint Network, нинішній обсяг світової економіки перевищує несучу здатність біосфери приблизно в 1,5 раза (2009), що має на увазі необхідність скорочення масштабів виробництва і споживання на глобальному рівні.

Продовження неконтрольованого економічного зростання вступає в протиріччя з розв'язанням глобальних проблем, таких як ризик катастрофічного глобального потепління величиною понад 2 °CЗгідно з деякими дослідженнями, нині єдиною можливістю забезпечити «розумну ймовірність» обмеження потепління величиною 2 °C (що характеризує небезпечну зміну клімату) є припинення збільшення розмірів економік розвинених країн і їх перехід до стратегії Антиросту , збільшення розриву між багатими і бідними країнами, виснаження природних ресурсів, деградація екосистем і зникнення видів.

У зв'язку з цим спільноти «сталого антизростання»Martínez-Alier, J., U. Pascual, F. Vivien and E. Zaccai (2010) 'Sustainable de-growth: Mapping the context, criticisms and future prospects of an emergent paradigm ', Ecological Economics, 69 (9): 1741—1747. наполягають на використанні меншої кількості невідновлюваних природних ресурсів та переході на відновлювані джерела енергії.

Соціальні основи Антизростання критикує фіксацію сучасного світу — в першу чергу, так званої «глобальної півночі» — на споживанні. Споживацтво, як правило, стає можливим внаслідок нерівності, веде до екологічної деградації, а також не забезпечує осмислене і щасливе життя. Час, що звільняється при скороченні особистого споживання й ефективній організації праці, можна присвятити мистецтвам, музиці, сім'ї, культурі та суспільству.

Стратегії антизростання До найбільш загальноприйнятих з обговорюваних серед прихильників антизростання можна віднести наступні заходи: Просування локальних грошових систем і зміна принципу відсоткового кредитування. Перехід до некомерційних організацій і малих підприємств. Зміна індивідуальних пріоритетів і переваг та утвердження менш споживацького стилю життя, перш за все у таких сферах, як харчування, житло і транспорт. Відмова від надмірного споживання продуктів з високим становищем в харчовому ланцюгу (м'ясо), надання переваги громадському транспорту, менший розмір житла. Обмеження зростання виробництва шляхом запровадження екологічних нормативів, зокрема системою квот і аукціонної торгівлі (Cap and Trade) для дефіцитних ресурсів, а також засобами податкової політики. Усунення комерційної реклами з громадських просторів2nd Conference on Economic Degrowth for Ecological Sustainability and Social Ethic. 2010. Degrowth Declaration Barcelona 2010 and Working Groups Results. Retrieved from: http://barcelona.degrowth.org/ . Обмеження робочого часу, більш гнучке його використання. Важливим моментом визнається нове застосування зростання продуктивності праці, а саме використання його для отримання більшої кількості вільного часу, а не для зростання товарно-грошового потоку, як це відбувається зараз. Заохочення «неформальної» локальної економіки на принципах самозабезпечення і взаємодопомоги.

Багато прихильників ідеї антизростання визнають, що відмова від економічного зростання призведе до небезпеки соціального конфлікту між багатими і бідними, у зв'язку з чим необхідно обмежити діапазон доходів і зробити розподіл суспільних благ більш рівномірним. Деякі у зв'язку з цим виступають за введення фіксованого базового доходу для всіх громадян коштом держави.

Ряд прихильників ідеї антизростання виступають з антикапіталістичних позицій і закликають до суттєвого обмеження або повної відмови від інститутів ринкової економіки.

Суспільно-політична активність в підтримку антизростання Рух антизростання включає групи, які підтримують ідеї екологічної економіки, антиспоживацтва і антикапіталізму. У Франції створено Інститут економічних і соціальних досліджень антизростанняInstitut d'études économiques et sociales pour la décroissance soutenable. http://decroissance.org/ . Влітку 2012 року було проведено 3000-кілометровий велопробіг «Екотопія» з девізом «До антизростання!», в ході якого в містах між Барселоною і Венецією відбулися 43 публічні акції на підтримку ідеї антизростання. Рух провів міжнародні конференції в Парижі (2008), Барселоні (2010)2nd Conference on Economic Degrowth for Ecological Sustainability and Social Ethic. 2010. Degrowth Declaration Barcelona 2010 Retrieved from: http://barcelona.degrowth.org/ , Монреалі (2011), Венеції (2012) і Лейпцизі (2014) . В Європі діє академічна асоціація «Дослідження антизростання» (), її метою є «об'єднати вчених, представників громадянського суспільства, активістів і практиків». В неї входять представники близько 40 країн. Велика частина її заходів організовується в Іспанії (Барселона) і Франції.

В Італії існує організація «Рух за успішне антизростання». Концепцію антизростання також підтримує партія «П'ять зірок», що отримала на останніх виборах близько 25 % голосів виборців.

Ідеї антизростання знаходять своє відображення і в позиціях релігійних лідерів. Папа Римський Франциск в енцикліці «Laudato si'» заявив, що багатим країнам пора подумати про стримування економічного зростання та навіть про «кроки в зворотному напрямку, поки не пізно». При цьому він засуджує перебільшену увагу до зростання населення, вказуючи на велику важливість «екстремального» рівня споживання привілейованої меншості.ENCYCLICAL LETTER LAUDATO SI’ OF THE HOLY FATHER FRANCIS ON CARE FOR OUR COMMON HOME pdf document

Див. також

Межі зростання

Економічне зростання Економіка сталого стану Зелена економіка

Спрощення (ідеологія) Енвайронменталізм Зелений анархізм Екосоціалізм Соціальна екологія (Букчин) Буддійська економіка Повільний рух

Примітки

Посилання Джефф Манн. Дати задній хід вантажному потягу (2022)