Події

початок революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низка революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.

2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска РадаТурій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття ) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович. 15 травня: початок виходу у Львові першої газета українською мовою — «Зоря Галицька» (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) після відповідної ухвали на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року.Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — 52 с.: іл. — С. 11. Фактичний друкований орган Головної Руської Ради. Селянська реформа в Австрії (зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті) — скасування панщини, проведене австрійським урядом під час революції 1848 року з метою пристосування економіки до потреб капіталістичного розвитку. Здійснена під тиском революційних подій. 16 липня — заснування у Львові Галицько-руської матиці — культурно-освітнього товариства в Королівстві Галичини та Володимирії.

Особи

Призначено, звільнено

Народились 11 січня Нагірний Василь Степанович (1848—1921) — український галицький архітектор та громадський діяч кінця XIX — початку XX століть. Засновник товариств «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Дністер», «Народна Гостиниця», «Товариство для розвою руської штуки». 5 лютого Алексеєнко Михайло Мартинович (1848—1917) — український вчений. Ректор Харківського університету (1890—1899). 18 лютого Міщенко Федір Герасимович (1848—1906) — російський історик і філолог. Професор (1889), член-кореспондент Петербузької АН (1895). 1 березня Борисикевич Михайло Михайлович (1848—1899) — український лікар-окуліст, доктор медицини. 13 березня Клопотовський Болеслав-Ієронім (1848—1903) — римо-католицький луцько-житомирський єпископ-суфраган (1897—1898), адміністратор луцько-житомирської дієцезії (1898—1899), ординарій цієї дієцезії (1899—1901) і архієпископ могильовський митрополит (1901—1903). 17 березня Огоновський Олександр Михайлович (1848—1891) — український правник, політик, громадський діяч. 10 квітня Ганкевич Володимир Іванович (1848—1880) — український галицький громадський діяч, адвокат, літератор, доктор права. 10 травня Чирвинський Микола Петрович (1848—1920) — український зоотехнік, один з основоположників зоотехнічної науки. Ректор Київського політехнічного інституту. 24 травня Дебогорій-Мокрієвич Володимир Карпович (1848—1926) — український політичний діяч, революціонер, публіцист, мемуарист. 29 червня Рябков Павло Захарович (1848—1926) — громадський діяч і етнограф. 2 липня Загорянський-Кисіль Аполлінарій Сергійович (1848 — після 1917) — російський віце-адмірал чорноморського флоту. 8 липня Бохановський Іван Васильович (1848—1917) український революційний діяч, з дворян Переяславського повіту Полтавської губернії. 13 липня Войцех Дідушицький (1848—1909) — польський граф, політичний діяч, археолог, письменник, публіцист, мистецтвознавець, драматург, містик-спіритуаліст. Прихильник порозуміння з українцями, потім — лідер «подоляків». 19 липня Порчинський Йосип Алоїзович (1848—1916) — російський ентомолог українського походження, один з фундаторів медичної, сільськогосподарської та лісової ентомології в Росії. 30 серпня Густав Бізанц (1848—1925) — архітектор, педагог, ректор Львівської політехніки. 31 серпня Стебельський Володимир (письменник) (1848—1891) — український письменник, журналіст, сатирик, гуморист, співробітник львівської та варшавської преси. 7 вересня Бродський Лазар Ізраїльович (1848—1904) — український підприємець єврейського походження, цукровий магнат, меценат і філантроп. 2 жовтня Завадський Михайло Ромулович (1848—1926) — визначний вітчизняний педагог, громадський діяч, редактор, видавець, один з фундаторів Єлисаветградського земського реального училища, засновник першого в Україні педагогічного часопису «Педагогічний вісник». 25 жовтня Францоз Карл-Еміль (1848—1904) — австрійський письменник, літературознавець і перекладач. 6 листопада Цегельський Михаїл (1848—1944) — церковний і громадський діяч у Галичині, греко-католицький священик, дійсний папський шамбелян (камергер), граф Римський. 7 листопада Маркович Дмитро Васильович (1848—1920) — український громадський і державний діяч, правник, письменник, міністр юстиції УНР. 14 листопада Замфір Арборе-Раллі (1848—1933) — румунський письменник, перекладач, публіцист і громадський діяч. 25 листопада Зубковський Іван Андрійович (1848—1933) — український лікар, відкривач миргородського джерела мінеральних вод, засновник Миргородського курорту. 8 грудня Ляшенко Микола Григорович (1848—1905) — офіцер Російської імператорської армії, полковник. 25 грудня Богаєвський Овксентій Трохимович (1848—1930) — український хірург, науковець, громадський діяч. 25 грудня Ковалів Степан Михайлович (1848—1920) — письменник і педагог, освітянський діяч, автор шкільних підручників, публіцист. 25 грудня Левицький Орест Іванович (1848—1922) — український історик, етнограф, письменник. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік УАН. Алексоматі Микола Харлампійович (1848—1917) — український художник часів Російської імперії. Кнорре Євген Карлович (1848—1917) — російський інженер-будівельник. Марків Теодор (1848—1919) — український суддя, керівник Бучацького повітового суду ЗУНР. Охримович Ксенофонт (1848—1916) — діяч українського руху в Галичині, депутат австрійського парламенту, бурмістр Дрогобича. Сандуляк Іван (1848—1926) — український громадський діяч, селянин за родом занять, радикал, посол до Галицького сейму 1908—1913. Шпачинський Еразм Корнелійович (1848—1912) — математик, фізик, редактор і видавець журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики».

Померли 18 січня Берлинський Максим Федорович (1764—1848) — український педагог, історик, археолог, архівіст, релігійний діяч. 13 березня Корніс Йоганн Йоганнович (1789—1848) — землевласник, менонітський державний і громадський діяч, засновник Старобердянського лісництва. 15 серпня Соколов Петро Федорович (1791—1848) — російський живописець і графік. 16 жовтня Маюров Олексій Іванович (1780—1848) — математик, інженер, дійсний статський радник, член-кореспондент Імператорської Академії наук. 27 жовтня Станіслав Скарбек (1780—1848) — граф, відомий землевласник і меценат. Заснував у Львові театр свого імені, нині це Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької. Абламович Ігнатій Карлович (1787—1848) — ординарний професор фізики, польський педагог.  — Євген Гребінка — український письменник, педагог, видавець, громадський діяч. (нар. 1812).

Засновані, створені квітень Руський Собор (комітет) 13 квітня Центральна національна рада 2 травня Головна Руська Рада 19-26 жовтня Собор руських учених Галицько-Руська матиця Руська національна гвардія Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка Денишівський чавуноливарний завод Мезенівський цукровий завод Михайлівський собор (Севастополь) Церква святого Миколая (Лапшин) Особняк Беретті (Київ) Будинок Дворянських зборів (Сімферополь) Парк санаторію «Карпати» Коломийський український аматорський театр Шосткинський казенний завод «Імпульс»

Зникли, скасовані Костел Пресвятої Трійці і монастир тринітаріїв (Львів) Костел Святого Хреста і монастир францисканців (Львів)

Видання, твори Батьківщина (львівська газета) Дневникъ Рускій Зоря Галицка Южный русский сборник

Пам'ятні дати та ювілеї 950 років з часу (898 рік): Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії). першої писемної згадки про місто ГаличІсторія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл. — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області. 775 років з часу (1073 рік):

розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата ВсеволодаКотляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України. укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава. 675 років з часу (1173 рік): другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем. 625 років з часу (1223 рік):

31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.. 525 років з часу (1323 рік): Ліквідації Переяславського князівства. 500 років з часу (1348 рік): вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь. 450 років з часу (1398 рік): проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. 400 років з часу (1448 рік): 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату . 350 років з часу (1498 рік): князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського. 300 років з часу (1548 рік): першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області). 275 років з часу (1573 рік): походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю. 250 років з часу (1598 рік): Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію. заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області). заснування українськими козаками слободи Більської (Стара БілаЛучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області. 225 років з часу (1623 рік): обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва. походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою. морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул. 200 років з часу (1648 рік):

січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького. березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз. переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648). 175 років з часу (1673 рік):

11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею. походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл.