Події 8 квітня — за участь у таємній організації Кирило-Мефодіївське братство зарештовано поета Тараса Шевченка та історика Миколу Костомарова.
Особи
Призначено, звільнено
Народились 9 січня — Ярошенко Семен Петрович — політичний діяч і математик. Доктор наук. Гласний Одеської міської думи у трьох скликаннях, міський голова Одеси з 2 по 11 травня 1905 року. Ректор Імператорського Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1881—1890); ( 1917). 19 січня — Білинський Петро Степанович (1847—1916) — український священик (УГКЦ), фольклорист, історик, освітній діяч. 1 лютого — Сем'якін Михайло Костянтинович (1847—1902) — дійсний статський радник, генерал-майор (від 1896 року), подільський (1896—1901), потім могильовський (1901—1902) губернатор. 7 лютого — Русов Олександр Олександрович, український етнограф, фольклорист, сатирик, громадський діяч. Помер 8 жовтня 1915 р. 7 лютого — Заленський Володимир Володимирович (1847—1918) — зоолог, ембріолог, академік Санкт-Петербурзької Академії наук (з 1897). У 1897—1901 рр. — директор Зоологічного музею Санкт-Петербурзької АН. 15 лютого — П'юрко Теодор Іванович (1878—1906) — релігійний і культурно-освітній діяч, письменник і журналіст, греко-католицький крилошанин у Львові. Член товариства «Просвіта» і Наукового Товариства імені Шевченка. 24 лютого — Бучинський Мелітон Осипович (1847—1903) — український галицький фольклорист, етнограф, громадсько-освітній діяч. Член НТШ (1873). 3 березня — Джулинський Лев (1847—1923) — священик УГКЦ, церковний письменник і видавець, патріот, книговидавець, громадський діяч. 3 березня — Калашник Павло Іванович (1847—1909) — український гончар. 17 березня — Вовк Федір Кіндратович (1847—1918) — український антрополог, етнограф, археолог, археограф, музеєзнавець, видавець та літературознавець. Автор першої науково обґрунтованої концепції антропологічного складу українців. 17 березня — Маркевич Олексій Іванович (1847—1903) — дослідник історії України і Росії XVI—XVIII ст. 18 березня — Рейнгард Людвиг Васильович (1848—1920) — ботанік, альголог, професор (з 1886), перший обраний ректор Харківського університету (1905—1906), таємний радник. 20 березня — Музиченко Гавриїл Вакулович (1847—1903) — румунський композитор, педагог, хормейстер, музично-громадський діяч українського походження. 23 травня — Михаїл Греков (1847—1922) — болгарський революціонер і публіцист. 6 червня — Барвінський Олександр Григорович (1847—1926) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог. 15 червня — Білецький Андрій Михайлович (1847—1926) — провідний діяч Греко-католицької Церкви, генеральний вікарій, препозит, архипресвітер, офіціал львівської капітули, домовий прелат його святости Папи Римського, радник і референт митрополичої консисторії. 13 липня — Савчак Дем'ян (1848—1912) — український громадський діяч, адвокат, за фахом суддя, посол до Галицького крайового Сейму. 23 серпня — Шраг Ілля Людвигович (1847—1915) — український громадський і політичний діяч, чернігівський адвокат. Депутат І Державної думи Російської імперії, член Української Центральної Ради, а також культурний діяч, відомий підтримкою класиків української літератури. Ідеолог чернігівської «Просвіти». 13 вересня — Маврицій Мацішевський (1847—1917) — польський педагог, історик, краєзнавець, який жив і працював у Галичині. 14 вересня — Димитр Греков (1847—1901) — болгарський державний і політичний діяч, голова уряду країни з 30 січня до 13 жовтня 1899. 12 жовтня — Насальський Юліан (1847—1913) — український видавець і редактор «Бібліотеки для русской молодежі» (так званої «Бібліотеки Насальського»). 15 жовтня — Костянтин (Чехович) (1847—1915) — український церковний і громадський діяч у Перемишлі, єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький 24 жовтня — Новицький Яків Павлович (1848—1925) — український історик, археолог, етнограф, фольклорист, краєзнавець, педагог. Дійсний член Імператорського Російського Географічного Товариства. 17 листопада — Фелікс Цозель (1847—1928) — польський церковний діяч, римо-католицький священик, єзуїт, педагог, релігійний письменник. 18 листопада — Навроцький Володимир Михайлович (1847—1882) — український економіст, статистик і публіцист. 29 грудня — Северин Обст (1847—1917) — польський художник, живописець, графік, ілюстратор, етнограф. Дическуло Леонід Аполлонович (1847—1889) — український революційний народник. Єзерський Сидір Антонович (1847—1914) — український поет, перекладач, педагог. Онишкевич Гнат Денисович (1847—1883) — український мовознавець і педагог. Раєвський Петро Іванович (1847—1886) — письменник та етнограф. Темницький Микола (1847—1921) — галицький громадський, політичний діяч і публіцист, греко-католицький священик. Трембицький Ісидор (1847—1922) — український актор, режисер і письменник. Цурковський Євстахій (1847—1925) — галицький громадсько-політичний і освітній діяч, греко-католицький священик.
Померли 17 липня — Іловайський Григорій Дмитрович (1778—1847) — генерал-майор. Учасник Російсько-турецької війни, франко-російської війни 1812 року. 24 серпня — Іван (Снігурський) (1784—1847) — український церковний діяч, з 1818 року Перемиський греко-католицький єпископ. Філантроп і меценат, прихильник освіти селянських мас. 26 серпня — Миклашевський Михайло Павлович (1756—1847) — український і російський військовий та державний діяч. Скибицький Михайло Карлович (1793—1847) — учасник Війни за незалежність іспанських колоній в Америці, соратник Симона Болівара, біограф президента Венесуели Х. А. Паеса.
Засновані, створені Сквер «Пале-Рояль» (Одеса) Торгові ряди (Лебедин) Турбівський цукровий завод Озерянський храм (Харків) Церква Воскресіння Господнього (Кудинівці) Михайлівська батарея (Севастополь)
Зникли, скасовані кінець березня — Кирило-Мефодіївське товариство
Видання, твори Твори Тараса Шевченка: поема Відьма В казематі Не спалося — а ніч як море Думи мої, думи мої поема Княжна Сонце заходить, гори чорніють Мені тринадцятий минало Не гріє сонце на чужині Сон (Гори мої високії) Іржавець О думи мої! о славо злая! Полякам Чернець Один у другого питаєм Самому чудно, а де ж дітись? Стрічечка до стрічечки Хустина А. О. Козачковському Москалева криниця То так і я тепер пишу Олександр Духнович — «Книжиця» Пантелеймон Куліш — «Українські народні перекази» — збірник записів бувальщини
Пам'ятні дати та ювілеї 1025 років з часу (822 рік): входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I. 875 років з часу (972 рік): смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго). початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича. 825 років з часу (1022 рік): перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів. 775 років з часу (1072 рік): Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили РуссюПравда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935. 750 років з часу (1097 рік): У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою»М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // . 625 років з часу (1222 рік): з'їзд князів у Києві, що відбувся з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами. 600 років з часу (1247 рік): укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV. заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем. 575 років з часу (1272 рік): проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівстваhttps://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav Культурно-історичний портал Спадщина предків. 525 років з часу (1322 рік): захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського. 400 років з часу (1447 рік): 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалівВелике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003. 350 років з часу (1497 рік): 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області). 300 років з часу (1547 рік): перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим. 275 років з часу (1572 рік): 2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисячЩербак В. О. Реєстрові козаки // . 250 років з часу (1597 рік): 11 квітня — чвертування Северина Наливайка поляками у Варшаві за наказом Станіслава Жолкевського після невдалого для козаків Солоницького бою 1596 року та змови угодовської частини козацької старшини, яка підступно захопила С. НаливайкаГрушевський М. Історія України-Руси. Том VII. Розділ IV. — С. 8.. 225 років з часу (1622 рік): морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…» вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка. 175 років з часу (1672 рік): 13 березня — усунення лівобережного гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) від гетьманської влади внаслідок заколоту. 17 червня — обрання на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) лівобережним гетьманом Івана Самойловича. початку польсько-турецької війни, що тривала до 1676 року, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Бойові дії відбувалися на території України: 18 липня — битви під Ладижином (Батозька битва) битви під Уманню 18-27 серпня — османського-козацьке військо взяло в облогу й захопило Кам'янець. битви під Корцем 20 вересня — початку облоги османсько-козацьким військом Львова (до 6 жовтня). 5-14 жовтня — успішного походу проти татарських чамбулів польського гетьмана Яна III Собєського. 5-6 жовтня — битви під Краснобродом 6 жовтня — битва під Наролем 7 жовтня — битви під Немировом 9 жовтня — битви під Комарним 14 жовтня — битва під Петранкою битва під Калушем