Чапліна (, ) — місто на півдні Боснії і Герцеговини, на території Герцеговинсько-Неретванського кантону Федерації Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади. Лежить на кордоні з Хорватією, за 20 кілометрів від Адріатичного моря, у долині річки Неретва, на важливому перехресті доріг із півночі на південь.
На території громади Чапліна міститься знаменитий орнітологічний заповідник Хутово-Блато.
Історія
Поселення заснували римляни у V ст. до н. е., проте давньогрецькі, а потім і давньоримські карти чітко показують, що цю територію населяли кілька іллірійських племен, які й були першими корінними жителями цієї місцевості. Назва наймогутнішого з них — ардіеїв і лягла в основу назви міста, оскільки латинська назва цього племені «ардіеї» () перегукується з латинським словом «ардея» (). За давньоримської влади Чапліна стала торговельним і транспортним центром.
Пізніше тут оселилося слов'янське плем'я вишичів (626 р.). У ранньому середньовіччі цим краєм володіла Венеційська республіка, згодом ця місцевість належала боснійській державі, доки не опинилася під владою Османської імперії (1483—1878).
У роки Другої світової війни місто потрапило до складу Незалежної Держави Хорватії, ставши адміністративним центром котарської області, яка до 5 липня 1944 входила до великої жупи Дубрава, а опісля — до великої жупи Хум.ARHiNET - Velika župa Dubrava , процитовано 3 грудня 2017.
Від часів Другої світової війни Чапліна є основним автотранспортним і залізничним пунктом, що сполучає решту Боснії та Герцеговини з хорватським портом Плоче. Під час війни в Боснії та Герцеговині 1992-1995 років владу у місті перебрала на себе Хорватська рада оборони, яка вигнала нехорватське населення і створила концтабір для босняків у селі Габела.
Після підписання Дейтонської угоди громада Чапліна в цілості увійшла до складу Федерації Боснії і Герцеговини.
Населення Чапліна рік перепису 2013 1991 1981 1971 хорватиневідомо3 067 (41,11%)2 542 (41,06%) 1 854 (39,90%)босняки невідомо2 191 (29,37%)1 661 (26,83%)1 605 (34,54%) серби невідомо1 267 (16,98%) 896 (14,47%) 945 (20,34%) югославиневідомо707 (9,476%)955 (15,43%)125 (2,690%)албанціневідомоневідомо35 (0,565%) 20 (0,430%)македонці невідомоневідомо16 (0,258%)11 (0,237%) словенці невідомоневідомо 9 (0,145%) 11 (0,237%) чорногорціневідомоневідомо31 (0,501%)36 (0,775%)іншіневідомо229 (3,069%)46 (0,743%)40 (0,861%)style="background: bgcolor="#F5DEB3" |усього|6 340 (100,0%)|7 461 (100,0%)|6 191 (100,0%)|4 647 (100,0%)'''
Пам'ятки Пам'ятник королю Томиславу на Томиславовій площі Пам'ятник хорватській свободі Пам'ятник чаплі Пам'ятник хорватському живописцю Іво Дульчичу Villa rustica castrum Mogorjelo — археологічна пам'ятка давньоримської доби (за 5 км на південь від міста)
Відомі уродженці Желимир Теркеш — боснійський футболіст Іво Міро Йович — боснійський політик Никица Єлавич — хорватський футболіст Ніно Буле — хорватський футболіст Слободан Праляк — хорватський генерал, політичний діяч боснійських хорватів
Примітки