Бі́брка Каньч́зька () — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Каньчуга Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).
Історія В 1831 р. в селі було 63 греко-католики, які належали до парафії Кречовичі Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1883 р. Бібрка Каньчузька знаходилась у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, проживали 161 римо-католик, 80 греко-католиків і кілька євреїв. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
У 1937 р. в селі проживав 121 українець-грекокатолик парафії Кречовичі Лежайського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Каньчуга Переворського повіту Львівського воєводства.
1945 року з села до СРСР вивезли 89 українців (21 сім'я). Переселенці прибули до Дрогобицької, Станіславської та Тернопільської областей . Решту українців у 1947 р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі.
У 1949 р. Бібрка Каньчузька отримала статус окремого села, до якого також включені Гай і Псіймлинок (доти мали статус трьох присілків у громаді Кречовичі).
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
Посилання
Strona gminy