Тереза Гізе (; 6 березня 1898, Мюнхен — 3 березня 1975, там же) — німецька акторка.
Життєпис Тереза Гізе брала приватні уроки акторської майстерності. З 1920 по 1926 рік грала в провінційних німецьких театрах — в Ґіссені, Гливицях, Ландсгут та інших. У 1926—1933 роках була акторкою в мюнхенському «Каммершпіле» в Отто Фалькенберга. У 1933 році разом з Клаусом Манном і Ерікою Манн заснувала мюнхенське політичне антинацистське кабаре «Пфеффермюле». У 1934 році разом з друзями та колегами по проєкту емігрувала до Швейцарії, де кабаре продовжило свою роботу; до кінця 1930-х років у складі трупи гастролювала в Чехословаччині, Бельгії, Нідерландах, США.
Під час другої світової війни жила у Швейцарії, з лютого 1937 року була акторкою цюрихського «Шаушпільхауз», одночасно виступала на сценах театрів Берна і Люцерна, Міського театру Базеля. Після закінчення війни у 1948—1949 роках гастролювала на сцені Нового театру («Скала») у Відні.Anna Beck Therese Giehse // Andreas Kotte (Hrsg.): Theaterlexikon der Schweiz. — № 1. — 2005. — S. 706. — ISSN 3-0340-0715-9.
Театральна кар'єра Гізі тісно пов'язана з драматургією Бертольта Брехта — вона, зокрема, була першою виконавицею головної ролі в п'єсі Брехта «Матінка Кураж та її діти» — на цюрихському «Шаушпільхауз» 1941 року. 1949 року стала акторкою щойно заснованого Брехтом в східному секторі Берліна театру «Берлінер ансамбль». На цій сцені зіграла, головну роль у п'єсі М. Горького «Васса Желєзнова», фрау Філітц в «Червоному півні» Г. Гауптмана, Марту Руль в «Розбитому глечику» Г. Клейста, який сама і поставила.
1952 року Гізі зробила вибір на користь Західної Німеччини, повернулася на сцену мюнхенського «Каммершпіле», на сцені якого виступала до 1974 року. Одночасно до 1966 року постійно гастролювала в цюрихському «Шаушпільхауз», де грала, зокрема, Селестіну в першій постановці п'єси Макса Фріша «Дон Жуан, або Любов до геометрії», а також головні ролі в перших постановках п'єс Фрідріха Дюрренматта «Візит старої дами» (1956) та «Фізики» (1962), причому у «Фізиках» драматург спеціально для Гізе переробив чоловічу роль головного лікаря клініки на жіночу — Матильду фон Цанд. Цю роль Гізе того ж року зіграла й у «Каммершпіле».
Кінематографічна кар'єра Гізе мала скромніший характер, в ній переважали другорядні ролі (зокрема у таких відомих фільмах, як «Анна Кареніна» Жюльєна Дювів'є); серед винятків — головна роль у телефільмі «Васса Желєзнова» за мотивами однойменної трагедії М. Горького (НДР, 1963). Однак фінальна точка цієї кар'єри виявилася значною: в останній рік свого життя Ґізі, вже прикута до ліжка, зіграла одну з головних ролей у фільмі Луї Маля «Чорний місяць», що вийшов уже після її смерті й був присвячений її пам'яті.
Особисте життя Тереза Гізе була лесбійкою.Geschichte der Lesben und Schwulen in München. PDF 20 травня 1936 року вона одружилася з гомосексуальним англійським письменником Джоном Гемпсоном (1901—1955), щоб отримати британський паспорт і таким чином уникнути переслідування з боку нацистів.
Після війни Гізе мала роман з акторкою Маріанною Гоппе.Nachlass Marianne Hoppe (1909—2002). deutschestheatermuseum.de
Творчість
Театральні роботи «Шаушпільхауз», Цюрих — «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта. Постановка Л. Линдтберга — Кураж. — «Пан Пунтіла і його слуга Матті» Б. Брехта. Постановка Б. Брехта та К. Хіршфельда — Емма-самогонщиця.
«Берлінер ансамбль» — «Пан Пунтіла і його слуга Матті» Б. Брехта. Постановка Б. Брехта й Е. Енгеля — Эмма-самогонщиця. — «Васса Железнова» М. Горького. Постановка Бертольда Фіртеля — Васса. — «Червоний півень» та «Боброва шуба», композиція Б. Брехта за п'єсами Г. Гауптмана. Постановка Егона Монка — фрау Філітц. — «Розбитий глечик» Г. Клейста. Постановка Т. Ґізе — Марта Руль.
Примітки
Джерела