Пру́жна деформа́ція — деформація, що не викликає незворотні зміни у структурі тіла.
За пружної деформації тіло повертає собі попередні розміри й форму при знятті напруження.
Область фізики та розділ механіки суцільних середовищ, що вивчають пружні деформації, називаються теорія пружності.
Інші види деформації викликають незворотні зміни у структурі тіла. Сюди відносять: пластичну деформацію, як миттєву, так і в'язку (наприклад, повзучість).
З погляду мікроскопічної будови твердого тіла, пружна дефомація виникає тоді, коли змінюються відстані між атомами, проте кожен із атомів тіла залишається в своїй потенціальній ямі.
При малих пружних деформаціях напруження, що виникають в тілі, пропорційні деформації. В цій області справедливий закон Гука. При збільшенні навантаження вище границі пропорційності лінійність може порушуватися, хоча деформація залишатиметься пружною.
Див. також Пружність Пластичність Деформація
Джерела Тимошенко С. П., Гудьер Дж. Теория упругости. — М.: Наука, 1979. — 560 с. Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа, 1993. — 655 с. — ISBN 5-11-004083-4