Жи́ґмонд Пе́рені (; 25 листопада 1870, Пешт — 18 березня 1946, Будапешт) — угорський політик, барон, міністр внутрішніх справ (1919), голова верхньої палати Державних зборів Угорщини, регентський комісар Закарпаття, хранитель святої Корони, голова Світової організації угорців, жупан Мармароської жупи (1903—1913).

Життєпис Батько, Жиґмонд Перені, був депутатом угорського парламенту, а дід Жиґмонд був страчений за активну участь в Угорській революції 1848—1849 років.

У 1903—1913 роках обіймав посаду жупана комітату Мараморош, а в 1913—1917 роках — державного секретаря внутрішніх справ в уряді Іштвана Тіси. На цих посадах у 1913—1914 роках брав участь в організації Другого Мараморош-Сигетського судового процесу проти православного руху на Закарпатті, що розгортався під егідою Російської імперії.

У часи Угорської радянської республіки 1919 року був заарештований комуністичним режимом. Після цього в серпні того ж року обіймав посаду міністра внутрішніх справ в уряді Іштвана Фрідріха. 1933 року призначений хранителем корони Святого Іштвана.

У міжвоєнний період, проживаючи в Будапешті, організовував активну іредентистську античехословацьку діяльність на Закарпатті, кінцевим результатом якої мало стати приєднання краю до Угорщини. Перені надсилав кошти лідерам проугорських партій, зокрема Ендре Корлату, мав агентів у Великому Севлюші, яким століттями володіла його родина. Відтак, після окупації Карпатської України угорськими військами з 28 червня 1939 року до 12 вересня 1940 року Перені обіймав посаду регентського комісара Підкарпатської території.

Заснував часопис «Kárpátaljai Közlöny–Подкарпатский Вѣстникъ», який почав щонеділі виходити з 30 липня 1939 року. Відповідальним видавцем був керівник державної друкарні в Ужгороді Йожефа Торочкої, а відповідальним редактором Вільмоша Балаша. У часописі постанови та офіційні документи Регентського комісаріату публікували двома мовами: тексти в лівій колонці угорською, а в правій — руською мовами. Csernicskó I. Államok, nyelvek, államnyelvek: nyelvpolitika a mai Kárpátalja területén (1867—2010) I. Csernicskó. — Budapest: Gondolat Kiadó, 2013. — 575 с. .

У 1943—1944 роках очолював Верхню палату угорського парламенту. Подав у відставку через прихід до влади партії «Стрілохрест» Ференца СалашіBölönyi József–Hubai László: Magyarország kormányai. 1848—2004. V., bőv. és jav. kiad., Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004. 415. p. . Під час здійснення в Угорщині Голокосту Перені разом із сином направив продовольство для євреїв, ув'язнених у севлюському гетто.

Родина Одружений з Етелкою Чех (1872—1947). У шлюбі народився син Жиґмонд (1901—1965). У першому його шлюбі з американкою Елеанор Спенсер Стоун народився син Петер (1940), у другому, з Терезою Александер, — син Янош, відомий угорський дипломат.

Нагороди : Орден Леопольда Королівство Угорщина: Великий хрест Ордена Заслуг

Примітки

Джерела

Попередник Міністр внутрішніх справ Угорщини15 серпня—12 вересня 1919 Наступник Іштван Фрідріх