«Четія Мінея», «Четьї Мінеї» (від — «місячний» і давньоруськ. четьє — «читання»; «Щомісячні читання») — церковно-релігійні збірники, у яких «житія святих», перекази, повчання тощо розміщено по днях кожного місяця, відповідно до дати вшанування церквою того чи того святого. Виникли у Візантії в IX столітті. У Київській Русі вперше з'явилися в XI столітті.
Усистематизовані в 1-й пол. XVI століття за ініціятивою новгородського архиєпископа, а згодом московського митрополита Макарія, т. зв. Великі Мінеї Четьї у 12-ти томах. Відомо 3 списки: найстарший Софійський, покладений 1541 року в Софійський собор Новгорода Великого тоді ще архиєпископом Макарієм; Успенський, уклав уже митрополитом Макарій у Успенський катедральний собор у Москві 1552 року, і
Царський, який укладали для російського царя Івана IV Грозного 1554 року
В основу покладено Мінеї, що побутували на руських землях, доповнені матеріялами з Пролога, Торжественників, Патериків, зокрема Патерика Києво-Печерського, Златоструя, Маргарита, словами й повчаннями отців церкви — Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого та ін. Переробив, доповнив Димитрій Ростовський, а видала в 4-х томах під назвою «Книги житій святих» друкарня Києво-Печерської лаври (1689–1705); друге виданок — 1711–18. У наступні часи видавала синодальна друкарня з певними змінами й доповнинами. Києво-Печерська друкарня змогла видати передрук московського синодального виданку лише 1764. Були популярними серед грамотних верств населення в Україні.
Див. також Четья-Мінея 1489 Кирилична українська рукописна писемність XI–XVII ст. Палеографія
Джерела О. М. Дзюба. Четьї мінеї //
Полный православный богословскій энциклопедическій словарь. Въ двухъ томахъ. М.: Изд-во П. П. Сойкина, 1913
Четьї Мінеї // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Четьї_Мінеї
Посилання Мінеї Четьї // Українська Релігієзнавча Енциклопедія