Події

Лютий — знайомство Тараса Шевченка з Осипом Бодянським. 1844 — завершення селянських заворушень на Буковині під проводом Лук'яна Кобилиці. 1844 — заснування технічної академії у Львові.

Особи

Призначено, звільнено

Народились

23 січня — Комаров Михайло Федорович, український письменник, бібліограф, критик, фольклорист, перекладач і лексикограф часів Російської імперії. 30 січня — Володимиров Леонід Євстахійович, український вчений-правознавець, доктор кримінального права (1872), професор. 10 березня — Зібер Микола Іванович, український економіст і соціолог, філософ, громадський діяч, перший популяризатор економічного вчення Карла Маркса в Російській імперії та Україні. 24 березня — Бачинський Олександр Гаврилович (прізвище також Лешко́вич-Бачи́нський) гербу «Сас»III. Біографічні та генеалогічні розвідки: Олександр та Євген Бачинські, український церковний діяч, богослов, педагог, письменник, видавець, перекладач, доктор богослов'я, батько Юліана Бачинського. 15 квітня — Копистинський Теофіл Дорофійович, український художник-реаліст, портретист, а також реставратор. 12 травня — Леон Сирочинський (, видатний український та польський культурний діяч, професор гірництва, ректор Львівської політехніки, (Вищої політехнічної школи) у 1904—1905 роках. 20 травня — Мурашко Микола Іванович, український художник і педагог. 18 липня — Ясеницький-Корнич Володимир, український діяч на Буковині. 5 серпня — Рєпін Ілля Юхимович, відомий український художник-живописець. 5 вересня — Іоанн (Смирнов) — архієрей Російської православної церкви та її Українського екзархату. 9 вересня — Пічета Іван (Іоанн) Христофорович, протоієрей, ректор Полтавської духовної семінарії (1890—1902 рр.) 29 вересня — Барвінський Осип Григорович, український священик і письменник. 19 жовтня — Венгрженовський Сергій Олександрович, етнограф, фольклорист, історик, член Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (церковного історико-археологічного товариства). 26 листопада — Боровиковський Олександр Львович, судовий діяч, спеціаліст з цивільного права і процесу, відомий також як український фольклорист, закінчив Харківський університет. 27 листопада — Свистун Пилип Іванович, український письменник і педагог, гімназійний учитель, москвофіл. 24 грудня — Желехівський Євген Ієронімович, український лексикограф, фольклорист, громадський діяч, творець правопису «желехівки». 27 грудня — Проценко Василь Миколайович, медик, громадський і політичний діяч. Київський міський голова в 1900—1906 роках, член Державної думи III скликання від міста Києва (1907—1912).

1844 року

Аландський Павло Іванович, історик, філолог, знавець античності, доцент кафедри грецької словесности Київського Університету Св. Володимира. Андріївський Дмитро Іоякимович, керуючий Південно-Західними залізницями (1880—1895). Бородай Олександр Іванович, український бандурист. Бучацький Володимир Хрисантович, український суддя, актор, письменник. Липинський Казимир-Сильвестр-Антоній, український землевласник та батько відомого українського політичного діяча, історика, публіциста і теоретика українського консерватизму В'ячеслава Липинського. Константинович Микола Олександрович, український громадський та державний діяч, вчитель, член Київської громади. Кулик Павло Васильович, кобзар з с. Волинки Сосницького повіту, Чернігівщина. Нейман Самуїл Мойсейович, виконувач обов'язків Таврійського і Одеського караїмського гахама, старший газзан Соборної кенаси Євпаторії, меламмед в Олександрівському караїмському духовному училищі. Подолинський Михайло Васильович, український галицький громадський діяч, журналіст, літературний критик, перекладач і педагог. Смоленський Леонід Анастасійович, український педагог, учитель історії (серед його вихованців Трохим Зіньківський, Євген Чикаленко та ін.) і громадський діяч, визначний промовець. Субботін Віктор Андрійович, український медик-гігієніст. Тихомандрицький Матвій Олександрович, український математик, викладач Петербурзького університету 1879 (1883–1885 рр.), професор Харківського університету. Успенський Костянтин Ничипорович, український заслужений викладач, статський радник. Чачковський Михайло, греко-католицький священик, громадський та освітній діяч. Шрейдер Єгор Єгорович, український живописець.

Померли

6 січня — Лісовський Микола ФедоровичДекабристы. Биографический справочник. Под ред. академиека М. В. Нечкиной. — М., «Наука»,1988 , с. 102, декабрист, поручик Пензенського піхотного полку, підприємець. 22 січня — Юшневський Олексій Петрович, декабрист, генерал-інтендант 2-ї армії. 14 лютого — Максимович Анатолій Іванович, український релігійний діяч, єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, єпископ Полтавський та Переяславський на Гетьманщині (1812—1816). 1 квітня — Данилевський Адріан Трохимович, український композитор, піаніст і педагог. 10 квітня — Авксентій Галинський, український церковний діяч, ректор Воронезької духовної семінарії (1819–1821), намісник Києво-Печерської лаври, астоятель Києво-Пустинно-Миколаївського монастиря, випускник Києво-Могилянської академії. 14 червня — Мозгалевський Микола Йосипович, декабрист, підпоручик Саратовського піхотного полку.

1844 року

Вітковський Іван Матвійович, український педагог, скрипаль, диригент, композитор, підприємець. Михайловський Дем'ян Трохимович, український співак і музикант, соліст Придворної співацької капели в Петербурзі.

Засновані, створені Мар'їнка Село Жданівка (Магдалинівський район) Магдалинівського району Дніпропетровської області. Головне училище садівництва у м. Одеса (нині — Уманський національний університет садівництва), яке у 1859 році у зв'язку з малосприятливими умовами для розвитку садівництва в районі Одеси було переведене в м. Умань. Палац римо-католицьких архієпископів — архітектурна пам'ятка України, збудована в стилі класицизму 1-ї половини XIX століття у Львові, резиденція римо-католицьких архиєпископів-митрополитів Львівських, місце перебування курії Львівської архидієцезії та управлінського центру Римо-католицької церкви в Україні. заснування «Інституту музики» Галицького музичного товариства (нині — Львівська Національна музична академія імені М. В. Лисенка) Монастир Згромадження Сестер Найсвяті́шого Серця Ісусового ) — римо-католицький жіночий монастир, що проіснував століття у Львові. Кафедральний Собор Святого Духа — кафедральний собор Української православної церкви (Московського патріархату) в Чернівцях. Хадашим — (Стара хасидська синагога, синагога «Якоб Гланцер Шул», синагога на Вугільній) — синагога, будівля якої нині знаходиться на перехресті вулиці Вугільної та площі Святого Теодора (поштова адреса Вугільна, 3) у Львові. Дерев'яна церква св. Дмитра — у селі Сидорівка Жидачівського району Львівської області. Церква Різдва Пресвятої Богородиці — в селі Арданово Іршавському районі Закарпатської області. Церква Святого Миколая Чудотворця — в селі Білківці Зборівського району Тернопільської області. Церква Здвиження та її дзвіниця в селі Опорець Сколівського району Львівської області (збудована зі смерекових брусів). Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Великий Говилів) Церква чуда Святого Архистратига Михаїла (Дора) Михайлівська церква (місто Городище) Церква Вознесіння Христового (Люча) Теклинівка Мавзолей Інзова Шпиківський цукровий завод

Зникли, скасовані

Видання, твори

«Живописна Украї́на, Мальовнича Україна», альбом, куди ввійшло шість естампів Тараса Григоровича Шевченка виконаних у техніці офорту: «У Києві», «Видубицький монастир», «Судна рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині»Орлова Н.I. Реалії і перспективи створення бібліографічного покажчика «Шевченко-художник: 1839—2012 pp.»: до 200-ліття від дня народження // Національна та історична пам'ять Випуск 3, 2012 — стор. 374. Молодик, український альманах, який видав у Санкт-Петербурзі Іван Бєцький за допомогою Григорія Квітки-Основ'яненка, Василя Каразіна, Миколи Костомарова та інших. «Записки Імператорского Одесского общества истории и древностей». «Гамалія (твір Т. Г. Шевченка)» «Тризна»

Пам'ятні дати та ювілеї

900 з часу початку походу київського князя Ігора І Рюриковича на Константинополь та укладення Русько-візантійського мирного договору з імператором Романом I Лакапіном у 944 році за яким руським купцям дозволялось безмитно торгувати в Царгороді за зобов'язання захисту візантійських володінь у Криму; 875 років з часу початку другого Балканського походу київського князя Святослава у 969 році. 825 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської  Русі у 1019 році. 750 років з часу у 1094 році: захоплення Олегом Святославичем з підтримкою половців Чернігова. Він розплатився зі своїми половецькими союзниками, віддавши їм Тмутороканське князівство, яке надалі в літописах не згадується. укладення миру Великим князем київським Святополком II Ізяславичем миру з половцями. Він узяв у дружини дочку Тугоркана, хана половецького; 700 років з часу у 1144 році: створення Галицького князівства та перенесення князем Володимирком столиці до Галича. У місті спалахнуло повстання проти його правління, яке Володимирко придушив. створення Галицького (Крилоського) Євангелія — однієї з найдавніших книжних пам'яток Київської Русі; 675 років з часу захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським у 1169 році. 650 років з часу переходу київського престолу перейшов до Рюрика Ростиславича після смерті Святослава Всеволодовича у 1194 році.; 600 років з часу перемоги Данила Галицького біля Мостищ над військом Ростислава Михайловича, претендента на галицький престол у 1244 році. 575 років з часу початку правління князя Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині у 1269 році. 400 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру у 1444 році. 375 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці у 1469 році. 275 років з часу у 1569 році: укладення Люблінської унії; надання Магдебурзького права місту Яворову. 250 років з часу у 1594 році: початку повстання під проводом Северина Наливайка; вперше за свою історію Військо Запорозьке стало повноправним учасником міжнародної коаліції, уклавши договір із «Священною лігою» щодо спільної боротьби проти Османської імперії; закладення замку у місті Жовква. 225 років з часу у 1619 році: виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького — першого повного видання церковнослов'янської  мови в українській редакції; заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря; укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався трьома тисячами козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь; першої відомої постановки українських інтермедій у містечку Кам'янка Струмилова на ярмарку; офіційного визнання короля Луцького братства з наданням привілею на будівництво церкви і притулку; морського походу козаків під рукою Якова Бородавки-Нероди на Тягиню. 200 років з часу у 1644 році: Охматівської битви в якій Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський а також князь Ярема Вишневецький розбили переважаючі сили татар Тугай-бея. Рештки втікачів розбив комісар Війська Запорозького Миколай Зацвіліховський біля річки Синюхи (нині Черкаська область); 175 років з часу у 1669 році: поділу України на два гетьманства: на Правобережжі гетьманом під османським протекторатом залишився Петро Дорошенко, на Лівобережжі — гетьманом під московським протекторатом проголошено Дем'яна Многогрішного; укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди — Глухівських статей (16 березня); проголошення альтернативним гетьманом Правобережжя під польським протекторатом Михайла Ханенка; обрання Кошовим отаманом Січі Лукаша Мартиновича. 150 років з часу у 1694 році: обрання Кошовим отаманом Війська Запорізького Івана Шарпила, а потім Петра Приму. 125 років з часу у 1719 році: