Журналістика даних () — напрям в журналістиці, в основі якого лежить обробка даних і їх використання для створення журналістського матеріалу. Дані можуть служити як інструментом для розкриття певної журналістської історії, так і її джерелом. Розвиток журналістики даних пов'язаний з розвитком технологій, що дозволяють зберігати та обробляти великі об'єми даних, і рухом у бік більшої відкритості інформації.
Журналістика даних пов'язана з такими сферами, як інформатика, дизайн і статистика.
Напрями роботи Робота журналіста з даними. Інфографіка і візуалізація даних в цілому (статична або інтерактивна, ігрові формати). Журналістика, ґрунтована на роботі з базами даних (надання для аудиторії можливості відкрито вивчити великі об'єми даних без додаткової аналітики).
Історія
Першим повноцінним матеріалом, що представляє журналістику даних, вважається дослідження The Guardian 1821 рокуRusbridger, Alan. Free the facts (en-GB), The Guardian (10 марта 2009)., у якому розповідається про вартість вищої освіти в різних ВНЗ Великої Британії. Автори матеріалу підготували звідні таблиці, в яких вказали ціну на навчання в кожному навчальному закладі. Робота отримала позитивні рецензії за те, що уперше в журналістській практиці так «відкрито були представлені усі дані для читацької аудиторії».
У 1858 році Флоренс Найтінгейл створила дослідження, присвячене аналізу стану і щорічних втрат британської арміїMortality of the British Army, 1858. Scribd. У 54-сторінковому матеріалі автор приводить величезну кількість даних, переведених в табличний вид і діаграми. Основою для матеріалу стали «сирі» дані, отримані з доступних на той момент джерел. З роботи Найтінгейл складається повноцінне журналістське розслідування, виведення з якого полягає в тому, що навіть в мирний час смертність в армії виявляється майже удвічі вище, ніж смертність цивільних осіб аналогічного віку внаслідок проблем, абсолютно не пов'язаних з військовими діями. Новаторство її роботи полягала не у використанні графіків і діаграм (їх в журналістських матеріалах використали й до роботи Найтінгейл), а в підході до опрацювання «сирих» даних, тобто таких, які потребують додаткової обробки та перевірок, перед тим як їх можна буде використовувати. З їх допомогою автор оформила повністю прозорий (у значенні використовуваних джерел і даних) матеріал, який за бажання може самостійно проаналізувати й кожен читач, використовуючи опубліковані в статті дані. З кінця 1960-х використання комп'ютерного аналізу даних для створення журналістського матеріалу отримало ширше поширення. У 1967 році Філіп Мейер, журналіст газети Detroit Free Press, використав комп'ютерні дані для створення матеріалу про минулі в місті протестиПосібник з журналістики даних: введення. ria.ru.. Інший журналіст Білл Дедмен в 1980-х роках створив серію сюжетів «Колір грошей», які розкривали інформацію про систематичні расові забобони в кредитній політиці провідних фінансових інститутів. На початку 1990-х років Стів Дойг у своїй роботі «Що пішло не так» прагнув проаналізувати збитки від урагану Ендрю, щоб зрозуміти, в якому ступені на суму цих збитків вплинули недоліки у сфері політики та практики міського розвитку. Репортажі на основі даних стали цінною громадською роботою і дозволили журналістам завоювати відомі нагороди.
У кінці 1980-х років сталося декілька значущих подій для журналістики даних. У 1989 році газета The Atlanta Journal-Constitution отримала Пулітцерівську премію за серію репортажів, в яких використовувалася комп'ютерна обробка даних. У Школі журналістики при університеті Міссурі був сформований Національний Інститут комп'ютерної журналістики (National Institute for Computer Assisted Reporting (NICAR)Investigative Reporters and Editors, Inc. Investigative Reporters and Editors | About. IRE..
Саме поняття журналістики даних вперше було сформульовано в 2010 році на міжнародній конференції в АмстердаміTechnology Tank | All About Data Journalism. technologytank.org, після чого цей напрямок журналістики вважається офіційно сформованим. З другої половини 2010 року, поняття журналістики даних активно використовується як на конференціях, так і в академічних журналах.
Примітки