Лю́бушки (, ) — місто на півдні Боснії і Герцеговини, на території Західногерцеговинського кантону Федерації Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади.
Лежить на перехресті важливих шляхів сполучення з Мостаром (36 км), Макарською (55 км), Сплітом (120 км), Дубровником (130 км) і Сараєвом (170 км).
Історія У письмових джерелах Любушки вперше згадується в 1444 році під назвою Любусса (). Назва ж «Ljubuški» буквально означає «Любуський». Любушки впали перед турецькими завойовниками, ймовірно, в 1472 році невдовзі після падіння Почителя. Турки зміцнили і розширили фортецю, добудували мури з бійницями, а поблизу твердині звели мечеть. Любушки, які в османську добу мали статус «кале» (фортеці), належали до 1718 року до Імотського каділука, а після цього самі стали місцем перебування кадії. У ті часи на місто часто нападали гайдуки з Примор'я та Далматинської Загори. Після Берлінського конгресу в Любушки 2 серпня 1878 року вступила австро-угорська армія на чолі з генералом Йовановичем. Під австро-угорським правлінням Любушки пережили значний економічний злет.
Перша світова війна принесла занепад, який продовжився і в Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців, коли багато любущан емігрувало в заморські країни. До адміністративної реформи Любушки були районним центром Мостарського округу, як і в часи Австро-Угорщини. Після адміністративної реорганізації місто опинилося у Приморській бановині. Цей час відзначався пожвавленням діяльності Хорватської селянської партії та її ватажка Степана Радича. У Бановині Хорватія Любушки були центром району (котару).
У квітні 1941 року, коли постала Незалежна Держава Хорватія, Любушки стали центром котару у великій жупі Хум. У самій війні в Любуському котарі жертв було небагато. Однак на початку 1945 р. і під час сумнозвісної «хресної дороги» після закінчення війни постраждали близько 2000 мирних жителів Любушки.
У проміжку з 1945 по 1990 рік Любушки перебували в комуністичній СФРЮ (яка спочатку називалася ФНРЮ). У політичному плані у місті придушувалася будь-яка свобода і національна самостійність.
У квітні 1992 року до Любушки докотилася нова війна. Авіація ЮНА бомбила місто та інші населені пункти. З'явилися перші цивільні жертви.
У місті було засновано штаб Хорватських оборонних сил (ХОС) — армії, яка боролася за Хорватію з кордоном на річці Дрині, Після розпуску ХОС у місті був штаб 4-ї бригади ім. Степана Радича Хорватської ради оборони. У Боснійській та Хорватській війнах у 1991—1995 рр. на полях боїв у Боснії і Герцеговині та Хорватії Любушки втратили п'ятдесят своїх мешканців.
Населення Чисельність і національний склад на підставі останніх переписів: Любушки рік перепису 2013 1991 1981 1971 хорватиневідомо2 658 (63,31%)2 164 (58,48%) 1 328 (47,36%)босняки невідомо1 174 (27,96%)1 037 (28,02%)1 308 (46,64%) серби невідомо53 (1,26%) 51 (1,37%) 88 (3,13%) югославиневідомо180 (4,28%)413 (11,16%)43 (1,53%)інші та невизначеніневідомо133 (3,16%)35 (0,94%)37 (1,31%)style="background: bgcolor="#F5DEB3" |усього|4 387 (100,0%)|4 198 (100,0%)|3 700 (100,0%)|2 804 (100,0%)'''
Відомі особистості В поселенні народився: Гордан Буноза (* 1988) — боснійський футболіст.
Примітки
Посилання Офіційний сайт громади Любушки