Карени (), в Таїланді також мають назву каріанг () або янг — народ чи група споріднених народів, що мешкають на південному сході М'янми й на заході Таїланду. Чисельність — близько 7,4 млн осіб. Розмовляють каренськими мовами, що входять до групи тибето-бірманських мов сино-тибетської мовної родини.
Склад До північних каренів відносяться пао (таунду) - понад 700 тис. ос. на південному заході штату Шан.
Центральні карени (бве) поділяються на: Падаунг, які включають: Падаунг (Каяні) - понад 50 тис. ос. на північному заході штату Кая, на півночі штату Карен і на південному заході штату Шан і близькі до них лахта - 10 тис. ос. на півдні штату Шан; гекхо (геку) - 13 тис. ос. на півночі штату Карен, заході штату Кая і південному заході штату Шан; їнбо (самоназв. ка-нган) - 10 тис. ос. на сході штату Шан; заєйн (латха) - 10 тис. ос. на півдні штату Шан. Західні карени, які включають: геба (білі карени) - 10 тис. ос. в районі м Тандаун і Тауннгу на півночі Пегу і штату Карен; бве (блімо) - понад 20 тис. ос. на заході штату Кая; бре (брек, пре, самоназв . кейо) - понад 20 тис. ос. на південному заході штату Кая і північному сході штату Карен. Східні карени, які включають: кая (червоні карени, каренні) - понад 530 тис. ос. в штаті Кая, на півночі штату Карен і понад 100 тис. ос. в Таїланді; їнтале - 10 тис. ос. на півдні штату Кая; мани (ману, самоназв. пини) - 10 тис. ос. на заході штату Кая.
Південні карени включають: сго ( - «бірманські карени») - 1,8 млн ос. в дельті Іраваді, горах Пегу, на півночі штату Карен і бл. 360 тис. ос. в Таїланді; сго включають групи: мопва (монепва, могва, паку, палаїчі) - 7,2 тис.чол на заході на. обл. Кая), вево (wewaw), монепва та ін.; пво (ПХО; самоназва пхлоун, - «монськие карени»): Західні - понад 220 тис. ос. в дельті Іраваді, Східні - 1,1 млн ос. в штатах Карен і Мон і на півдні області Танінтаї; До 100 тис. північних і східних пво живуть в Таїланді.
Історія
У кая існували князівства Кантаравадді, Чебоджі і Болакхе.
Займали прикордонне положення між рівнинними (бірманцями, тайцами і монами) і гірськими народами, обслуговували караванну торгівлю, займалися работоргівлею. Серед каренів поширені сепаратистські тенденції. З 1948 року діє каренський національний союз і його військове крило - каренська національно-визвольна армія. Військові конфлікти з урядом М'янми викликали еміграцію каренів в Таїланд. У 1997 році утворена Організація каренської солідарності.
Традиційна культура типова для народів Південно-Східної Азії. Займаються землеробством (основна культура - рис), розводять биків і буйволів, в горах - кіз. До середини XX ст. зберігалося колективне полювання, в якому брало участь все місцеве чоловіче населення, вилов слонів. Розвинене плетіння з бамбука і ротанга, у кая - гірничорудна справа і бронзоливарне ремесло (в тому числі виготовлення священних барабанів пазі з багатопроменевою розеткою і фігурками жаб на верхній деці). Частина займається полюванням, працює на лісозаготівлях і рудниках, живе в містах.
Свайне житло на узбережжі близьке до бірманського, у передгір'ях - до Шанського, у кая - часто здвоєне. У горах поширені поселення кучового планування, до кінця XIX в. зберігалися довгі будинки.
Одяг - саронг у чоловіків (у кая - широкі штани) і пряма зшита спідниця у жінок, прямозастіжна куртка без рукавів; на півночі костюм близький до Шанського. Чоловіки носили пов'язку навколо голови, у кая - з вузлом над верхнім вухом. Жінки кая обертали тіло полотнищем і підперізувались довгим широким шарфом, кінець якого перекидався через плече; на плечах носили шарф. В одязі ряду груп переважав білий (т. зв. Білі карени) або чорний (т. зв. Чорні карени) колір.
Поширені татуювання (в основному у чоловіків), ножні і ручні браслети і намиста-«коміри», що подовжують шию, у вигляді спіралей з латунного дроту (які служили еквівалентом цінності) у жінок, особливо у падаунг. Поселення частіше ендогамні; існував кільцевий коннубіум.
Основне свято - Новий рік (у грудні). Основні свята кая - Свято барабана (наприкінці квітня), Свято зростання бамбука, свято врожаю Діку (у жовтні).
Посилання «Переклад нового світу» видано мовою карен (сго)