Південна Корея (Республіка Корея) відома всьому світові як «економічне диво». За кілька десятиліть вона перетворилася з аграрної країни на технологічного гіганта. Проте, коли мова заходить про природні ресурси, панує стереотип, що Корейський півострів «бідний» на надра. Насправді геологічна будова Південної Кореї є надзвичайно складною та цікавою. Попри відсутність значних запасів нафти чи природного газу, країна володіє унікальними покладами металів та нерудної сировини, які відіграють критичну роль у сучасній високотехнологічній промисловості.

Загальна характеристика

Надра Південної Кореї багаті різноманітними корисними копалинами. Розвідані родов. вугілля, залізних, марганцевих, мідних, свинцево-цинкових, вольфрамових, молібденових і інш. руд, родов. неметал. к.к. та нерудних буд. матеріалів (табл.).

Таблиця. — Основні корисні копалини Південної Кореї станом на 1998–1999 рр. <p align=center>Корисні копалини <p align=center>Запаси <p align=center>Вміст корисного компоненту в рудах, % <p align=center>Частка у світі, % <p align=center>Підтверджені <p align=center>Загальні <p align=center>Барит, тис. т <p align=center>1100 <p align=center>2000 <p align=center>92 (BaSO4) <p align=center>0,3 <p align=center>Вольфрам, тис. т <p align=center>58 <p align=center>77 <p align=center>0,5 (WO3) <p align=center>2,2 <p align=center>Залізні руди, млн т <p align=center>177 <p align=center>200 <p align=center>35 (Fe) <p align=center>0,1 <p align=center>Золото, т <p align=center>17 <p align=center>22 <p align=center>0,7 — 5 г/т <p align=center>  <p align=center>Марганцеві руди, млн т <p align=center>1 <p align=center>1 <p align=center>35 (Mn) <p align=center>  <p align=center>Мідь, тис. т <p align=center>225 <p align=center>225 <p align=center>1,13 (Cu) <p align=center>  <p align=center>Олово, тис. т <p align=center>7 <p align=center>12 <p align=center>0,4 <p align=center>  <p align=center>Плавиковий шпат, млн т <p align=center>1 <p align=center>1,2 <p align=center>45 (CaF2) <p align=center>0,5 <p align=center>Свинець, тис. т <p align=center>1426 <p align=center>2000 <p align=center>3,9 (Pb) <p align=center>1,2 <p align=center>Срібло, т <p align=center>3000 <p align=center>4000 <p align=center>70 г/т <p align=center>0,5 <p align=center>Вугілля, млн т <p align=center>700 <p align=center>1520 <p align=center>  <p align=center>  <p align=center>Цинк, тис. т <p align=center>2680 <p align=center>4300 <p align=center>7,2 (Zn) <p align=center>1

Основні види корисних копалин

Вугілля представлене головним чином антрацитами. Основні антрацитові басейни — на сході центральної частини країни, приурочені до областей розвитку верхньопалеозойських відкладів. У західній частині провінції Кьонсан-Пукто знаходиться басейн Мунгьон, в пров. Чолла-Намдо — басейн Хвасун. Басейни антрацитів мезозойської доби Кімпхо, Чуннам і Вегван розташовані відповідно в провінції Кьонгідо, Чхунчхон-Намдо і Кенсан-Пукто. Кількість вугільних пластів 4-6, потужність 4-9 м. У Канвонському басейні, глибина залягання вугільних пластів 350–570 м. Питома нижча теплота згоряння вугілля 21-30 МДж/кг, вихід летких 3,5-9,15%, вміст сірки 0,44-0,5%, зольність 10-41%. Основні родовища бурого вугілля розташовані на південному сході країни. Басейни Йоніль та Ульсан виконані піщано-сланцевими товщами палеогенової та неогенової доби. Вугільні пласти малопотужні і невитримані за простяганням.

Уран. Родовища урану відомі в зоні масиву метаморфічних порід Янпхьон-Капхьон, в Окчхонському прогині і у западині Кьонсан. Масив Янпхьон-Капхьон складений докембрійськими кварцитами, мармурами, амфіболітами, гнейсами і кристалічними сланцями. Уранова мінералізація приурочена до кварцитів та гнейсів, їх контактів. Окчхонський прогин виконаний пізньопротерозойськими вапняками, філітами з лінзовими прошарками чорних графітистих сланців, кварцитами. Ураноносні чорні сланці прослідковані за простяганням на ~80 км. Крім урану в сланцях є V, Ag, Cd. В прогині найбільше родов. — Кимсан із запасами 12,6 млн т руди при вмісті U3O8 0,03-0,04%. У півн.-східній частині прогину відомі родов. в районах мм. Чхонджу, Квесан, Чинчхон. У западині Кьонсан бідна уранова мінералізація встановлена в пісковиках крейди.

Залізні руди. У Південній Кореї є осадово-метаморфічні гематитові, контактово-метасоматичні, скарнові, магнетит-гематитові, гідротермальні жильні гематитові і магматичні титаномагнетитові родов. зал. руд. Найважливіші центри видобутку зал. руд — рудники «Яньян» (провенція Канвондо) із запасами 3,1 млн т руди, «Мульгим», 2 млн т руди і «Ульсан» (обидва в пров. Кьонсан-Намдо). Залізні руди добувають також на родовищах Самхва, Хончхун'ян, Самчхок, Окке (провінція Канвондон), Кваньян (провінція Кьонгідо), Сосан, Йондон (пров. Чхунчхон-Пукто), Кімхе, Пусан (провінція Кьонсан-Намдо) і на островах Сайонпхьондо і Поримдо. Родовища представлені пласто- і лінзовими покладами масивних руд із вмістом Fe 30-51%.

Марганець. Незначні родовища марганцевих руд представлені жильними тілами в різноманітних породах (родовище Кьонджу, Йонхва та ін.), окисненими рудами серед родохрозитових вапняків (рудник «Янгу», родов. Чонсон).

Вольфрам. У Південній Кореї є близько 100 дрібних родовищах вольфрамових руд, які представлені кварц-вольфрамітовими жилами. Основна частина запасів вольфраму зосереджена на великому шеєлітовому родов. Сандон (провінція Канвондо). Шеєлітові скарни залягають серед метаморфізованих карбонатних порід. Головне рудне тіло простягається на 1,5 км та глибині 250 м при потужності 4-5 м. Вміст WO3, в рудах 0,5-2,5%, Bi і Мо 1-1,5%. На мідно-вольфрамовому родовищі Тальсон (провінція Кьонсан-Пукто) руди містять 0,35% WO3.

Благородні метали. У Південній Кореї розробляється близько 300 дрібних родовищ золота і срібла. Родовища корінних руд представлені кварцовими золото-срібними жилами з сульфідами, що залягають переважно серед докембрійських слюдистих сланців, гнейсів і гранітів. В півд. частині країни золотоносні жили відомі серед кембро-ордовикських вапняків і юрсько-нижньокрейдових піщано-сланцевих товщ. Середній вміст (г/т) Au в рудах 10, Ag 50. На мідно-золоторудному родов. Кунбук вміст (г/т) Au в рудах до 30, Ag 100. Осн. родов. корінних руд знаходяться в провінціях Канвондо (Хончхон, Хвоінсон), Кьонгідо (Йоджу, Ансон), Чхунчхон-Пукто (Мугик, Тея, Йондон), Чхунчхон-Намдо (Чхоньян, Імчхон) і Кьонсан-Пукто (Кімчхон). Розсипи золота відомі в провінціях Чхунчхон-Пукго (Чіксан), Чолла-Пукто (Кімдже), Кьонсан-Пукто (Йондок, Понхва).

Мідь. Родовища мідних руд представлені гідротермальними кварц-халькопіритовими жилами, мінералізованими брекчієвими трубами, прожилково-вкрапленими рудами мідно-порфірового типу, пластовими і лінзовими покладами прожилково-вкраплених руд серед алунітизованих ефузивів та інш. порід. Все мідні родов. дрібні, в осн. комплексні. Найважливіше — мідно-вольфрамове родов. Тальсон. Крім того, розробляють мідно-золоторудні родов. Кунбук (провінція Кьонсан-Намдо), мідно-свинцево-цинкове родовище Сіхин (в пров. Кьонгідо). Руди цих родов. містять відповідно до 9%, 1-4% і 0,5% Cu.

Молібденові руди добуваються попутно на вольфрамовому родов. Сандон і на мідних родов. мідно-порфірового типу. Невеликі молібденові родов. відомі в провінціях Канвондо (Чечхон), Чхунчхон-Пукто (Суні), Чолла-Пукто (Чансу), Кьонсан-Намдо (Кочхан, Самдон), Кьонсан-Пукто (Сусонні, Панхьон) і Чолла-Намдо (Оксан). Нікель. Невеликі нікелеві родов. (Копьюн, Хонсон, Комсон, Сонне), представлені зонами прожилково-вкраплених руд серед основних інтрузивних порід докембрійського віку. Рудні мінерали — нікельвмісний піротин і пентландит.

Поліметали. В Півд. К. є ряд невеликих, переважно гідротермальних родов. свинцево-цинкових руд. із запасами в дек. десятків тис. т металу на кожному родовищі. Руди містять 1,5-15% Pb, 4-13% Zn. Найбільша к-ть Pb добувається на мідно-свинцево-цинковому родов. Сіхин (пров. Кьонгідо), в рудних жилах, що залягають серед вапняків, до 10% Pb і 4% Zn. Руди свинцево-цинкових родов. Йонхва (пров. Кьонсан-Пукто) містять до 7% Pb і 3-14% Zn. Розробляються також родов. Ільгон, Танян, Сонмек, Чангун і інші.

Кобальт, олово, бісмут. Родов. руд кобальту (Мірян, Кьонсан і інш.), стибію (Мьондон, Чхонан), олова (Самчун), бісмуту (Пхеньйон, Чонджу) незначні за запасами і розробляються періодично. Осн. запаси бісмутових руд знаходяться в шеєлітових скарнах вольфрамового родов. Сандон (до 1,5% Bi) і добуваються попутно.

Графіт. У Півд. К. відомі великі родовища аморфного і мікрокристалічного графіту. Найрозвиненіші родов. аморфного графіту, пов'язані з метаморфізованим вугіллям від пермі до юри. Поклади пластові, невеликі, але з високою якістю руд. Сер. вміст графіту в рудах до 80%. Мікрокристалічний графіт утворює родов. серед метаморфічних порід архею і ниж. протерозою. Руди містять домішки кварцу, польових шпатів, глинистого матеріалу і є важкозбагачуваними.

Інші корисні копалини Серед родов. неметалічних корисних копалин відомі великі родов. тальку, флюориту, каоліну. Є також родов. азбесту, бариту, алуніту, нерудних будівельних матеріалів (вапняки, гравій, кварцові піски, цегельні глини, агальматоліт, діатоміт, кварцити).

Див. також

Геологія Республіки Корея, Гідрогеологія Республіки Корея, Історія освоєння мінеральних ресурсів Кореї, Гірнича промисловість Південної Кореї.

Джерела

Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2023