Опрі́лівці (Оприлівці) — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, на півночі району. До 2020 підпорядковане Новиківській сільраді.

Історія Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка припадає на 9 липня 1463 року. В цей день у Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл Збаражчини (і не тільки), що відійшли князям.

Зокрема, Василю Васильовичу – містечко Збараж і села Опрілівці, Лозова, Охрімівці, Чернихівці, Верняки, Залужжя, Тарасівка, Розношинці, Мусорівці, дві Стриївки та інші.

Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).

У 1867 —1918 рр. у складі Збаразького повіту (Королівство Галичини та Володимирії).

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.

Населення За даними перепису 2001 року, населення Опрілівців становило 418 осіб.

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 417 99,76 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Російська — 1 (0,24 %). 1 0,24 % Разом 418 100,00 %

Пам'ятки Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1751, мурована). Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Оприлівські папороті».

Соціальна сфера Працюють ЗОШ 1 ступеня, клуб, бібліотека.

Галерея

Примітки

Джерела

Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. - T.1.- 1366-1506. - S.53