Полімерази (/7 /19 /48 /49 ) — ферменти, головною роллю яких є синтез нуклеїнових кислот (РНК і ДНК), зазвичай на матриці іншої молекули нуклеїнової кислоти (зокрема в процесах реплікації і транскрипціїS. Ishino, Y. Ishino: DNA polymerases as useful reagents for biotechnology - the history of developmental research in the field. In: Frontiers in microbiology. Band 5, 2014, S. 465, . PMID 25221550. .W. Yang: An overview of Y-Family DNA polymerases and a case study of human DNA polymerase ?. In: Biochemistry. Band 53, Nummer 17, Mai 2014, S. 2793–2803, . PMID 24716551. .. В комбінації з іншими факторами, вони отримують нуклеотиди з розчину і каталізують утворення фосфодіестерних зв'язків між ланцюжком нуклеїнової кислоти, що росте, і новими нуклеотидами, вибраними за принципом комплементарності з нуклеотидами матриці.
Через історичні причини, ферменти, що каталізують полімеризацію інших біополмерів, не звуться полімеразами.
Залежно від типу нуклеїнової кислоти, що синтезується, полімерази поділяють на ДНК-полімерази і РНК-полімерази. Більшіть полімераз ДНК-специфічні, тобто використовують як матрицю ДНК, проте деякі вірусні або специфіцні полімерази (зворотні транскриптази, вірусні РНК-специфічні РНК-полімерази), використовують як матрицю РНК, а інші (дезоксинуклеотидил трансфераза) зовсім не потребують матриці.
Примітки
Література Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. — Тернопіль, 2001
Посилання ДНК-полімераза: види, функції та структура (укр.) РНК-ЗАЛЕЖНА ДНК-ПОЛІМЕРАЗА (укр.)