Іва́н Іса́йович Боло́тников (; р. н. невід. — †1608) — керівник селянської війни в Московському царстві впродовж 1606—1607 років.
За походженням — холоп князя Телятевського, який володів землями на Чернігівщині. Ще молодим втік до козаків на Дон. У Дикому полі був взятий у полон татарами і проданий в рабство в Османську імперію, де закутий в кайдани працював на галерах. Втік з неволі і потрапив у Венецію, а звідтіля через Річ Посполиту повернувся до Московського царства.
Влітку 1606 року Болотников прибув у Путивль і очолив повстання селян, яке розпочалося на півночі України і згодом охопило значну частину Московії (див. Селянська війна під керівництвом Івана Болотникова 1606—1607). Болотников проявив себе видатним полководцем, відзначався особистою відвагою і хоробрістю. Після придушення повстання 20(30) жовтня 1607 року Болотников потрапив до рук царського війська, був засланий у Каргополь, де його осліпили і втопили.
Джерела
Література Восстание И. Болотникова. Документи и материалы. М., 1959; Смирнов И. И. Восстание Болотникова. М., 1951.
Посилання Т. О. Комаренко. Болотніков Іван Ісайович // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», СумДУ, 2003. — сс. 57-58.