«Український тиждень» — колишній друкований щотижневий ілюстрований суспільно-політичний українськомовний журнал, що висвітлював ключові події та проблеми країни. Останній номер вийшов 23 лютого 2022 року. Продовжує існувати в онлайн форматі.

Авдиторія Видавництво заявляє про орієнтацію видання на аудиторію освічених чоловіків та жінок 21—55 років, які умовно належать до середнього класу, мешканців переважно великих міст, здебільшого зайнятих у приватному бізнесі, або держслужбовців високого та середнього рангу, представників креативних професій, студентів та викладачів провідних вишів.

Колектив

Головні редактори Друкована версія:

Дмитро Крапивенко — (головредактор (квітень 2011 — донині) Сергій Литвиненко — головредактор (січень 2009 — квітень 2011) Роман Кульчинський — головредактор (2008 — січень 2009) Юрій Макаров — головредактор (2007—2008) та шеф-редактор (2008—2009)

Онлайн-версія:

Дмитро Крапивенко — (головредактор (? — донині)) Олексій Шалайський — головредактор (квітень 2010 — лютий 2011) Сергій Литвиненко — головредактор (березень 2011 — ?)

Колектив

Друкована версія журналу «УТ»:

Головний редактор: Дмитро Крапивенко

Редакція: Наталія Петринська, Олександр Крамар, Анна Корбут, Ганна Трегуб, Богдан Буткевич, Валерія Бурлакова, Станіслав Козлюк, Юрій Макаров, Роман Малко, Олександр Михельсон

Мережева версія журналу «УТ»:

Головний редактор: Дмитро Крапивенко

Оглядач: Роман Малко

Редактори: Наталя Боднарчук, Ірина Шарпінська, Глуховський Михайло, Вікторія Матола, Ігор Петрук

Більд-редактор: Максим Соловйов

Видання друкує статті доволі широкого кола авторів, список яких та електронні варіанти статей доступні на сайті видання.

Структура видання

Тема номера — вміщує матеріали, що стосуються певної теми кожного номера, роздуми, погляди, аналізи помічених проблем тощо. На часі — оперативна, політична, економічна інформація. Суспільство — рубрика факультативна, присвячена соціальним питанням здебільшого на території України. Світ — вміщуються здебільшого перекладені матеріали із The Economist — впливового щотижневого англомовного журналу, основними темами в якому є політичні події, міжнародні відносини, фінансові, економічні й ділові новини, а також наука й культура. Спадок — рубрика, присвячена матеріалам, що пов'язані з історією України. Культура — усе, що має знати сучасна людина, щоби вважатися «в контексті» — мистецтво, дозвілля, кіно. Щоденники окупації — спецрубрика про окуповані території України.

Спецпроєкти На додачу до звичайного журналу видавництво також публікує різні спецвипуски (спецпроєкти), що фокусуються на певній темі.

Світ у… З 2011 року, за ліцензією британського видання The Economist, УТ видає спецвипуск «Світ у…». Перший український випуск «Світ у 2011» вийшов у грудні 2010 року.http://irrp.org.ua/news/ukr/1366-ukrayinskiy-tizhden-stav-partnerom-the-economist-v-ukrayin.html Інститут Розвитку Регіональної Преси: «Український Тиждень» став партнером The Economist в Україні (11.11.2010)https://web.archive.org/web/20110308204305/http://tyzhden.ua/worldin2011/ УТ: Світ у 2011

Оцінки Згідно з Інститутом масової інформації часопис «Український тиждень» увійшов до «білого списку» українських медіа у 2020 році. Цей список включає медіа, які мають рівень якісної інформації понад 95 %.

Додаткова інформація Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18119-6919 ПР від 30.08.2011 р.

Адреса для листування : 03067, Київ, вул. Машинобудівна, 37

Нагорода за внесок у розвиток української Вікіпедії У квітні 2008 року рішенням активістів Вікіпедії редакцію журналу «Український тиждень» нагороджено найвищою нагородою української Вікіпедії — «Згущівка з вершками» за статтю «Вікіфікуймося»«Вікіфікуймося» ст. 38, журналу № 15, 11-17 квітня 2008 року, яка привертає увагу читачів до явища української Вікіпедії та закликає долучатися до її наповнення.

Див. також Ріхард Герцінґер — німецький журналіст, коментатор для «Українського тижня».

Примітки

Посилання Офіційний сайт Блоґ УТ «Тиждень» розчарувань Сайт Українського тижня «Український тиждень» став лауреатом премії «Вільна преса Східної Європи»