Йоганн Карл Фрідріх Розенкранц (; 1805, Магдебург — 1879, Кенігсберг) — німецький філософ. Дядько німецького математика і астронома Рудольфа Лемана-Фільгеса (1854—1914).

Був професором філософії в Кенігсберзі; у кінці життя осліп. Один з найбільш талановитих і різнобічних учнів Гегеля, Розенкранц в своїй «науці про логічної ідеї» значно відступає від гегелівської логіки; справжні гегельянці звинувачували його в отщепенстве від учителя.

За Розенкранцу, «наука логічної ідеї» ділиться на метафізику, логіку і вчення про ідеї, причому мислення протиставляється буттю, а обидва вони знищуються в ідеї, як їх єдності. Метафізика в свою чергу розчленовується на онтологію, етіологію і телеологію; логіка має справу з вченням про поняття, судження, умовиводи; в третій частині викладається принцип, метод і система вчення про ідеї.

Розенкранц — один з небагатьох геґельянців, що висловлювали філософію природи по гегелівським принципам, розглядаючи, з їх точки зору, дані, здобуті досвідом.

Розенкранц відомий і своїми історико-літературними роботами; він виступав також як белетриста і драматурга (комедія «Das Centrum der Spekulation», Кенігсберг, 1840).

Розенкранц написав також цінну біографію Гегеля («Leben Hegels», Берлін, 1844), а до сторіччя з дня його народження видав етюд: «Hegel als deutscher Nationalphilosoph» (Лейпциг, 1870), в якому виставляє Гегеля «завершителем Канта» (Vollender Kants).

Франциска Кугельман в своїх спогадах про Карла Маркса писала, що «з приводу Гегеля він говорив, що, за словами самого Гегеля, жоден з його учнів не зрозумів його, крім Розенкранца, та й той зрозумів неправильно …» Похований на кладовищі в Кенігсберзі.

Головні праці «Geschichte der deutschen Poesie im Mittelalter» (Галле, 1830) «Goethe und seine Werke» (Кенігсберг 1847; 2 изд., 1856) «Handbuch einer allgemeinen Geschichte der Poesie» (Галле, 1832—1833) «Die Naturreligion» (Ізерл., 1831) «Encyklopädie der theologischen Wissenschaften» (Галле, 1831; 2 изд., 1845) «Kritik der Schleiermacherschen Glaubenslehre» (Кенігсберг, 1836) «Psychologie oder Wissenschaft vom subjektiven Geist» (там же 1837; 3 вид., 1863) «Kritische Erläuterungen des Hegelschen Systems» (там же, 1840) «Vorlesungen über Schelling» (Данциг, 1842) «Königsberger Skizzen» (Данциг, 1842) «System der Wissenschaft» (Кенігсберг, 1850) «Meine Reform der Hegelschen Philosophie» (там же, 1852) «Die Pädagogik als System» (там же, 1848) «Aesthetik des Hässlichen» (там же, 1853) «Die Poesie und ihre Geschichte» (там же, 1855) «Wissenschaft der logischen Idee» (там же, 1858-59) «Epilegomena zu meiner Wissenschaft der logischen Idee» (там же, 1862) «Diderots Leben und Werke» (Лейпциг, 1866) «Hegels Naturphilosophie und die Bearbeitung derselben durch A. Vera» (Берлін, 1868) «Erläuterungen zu Hegels Encyklopädie der philosophischen Wissenschaften» (там же, 1871) Разом з Ф. В. Шубертом Р. видав зібрання творів Канта (Лейпциг, 1838-40), до якого доклав свою «Geschichte der Kantschen Philosophie». Збірники дрібних досліджень і статей Розенкранца видані під заголовком: «Studien» (1839-47) і «Neue Studien» (Лейпциг, 1875-78). Під заголовком: «Von Magdeburg nach Königsberg» (Берлін, 1873)

P. надрукував автобіографію, доведену їм до переселення свого в Кенігсберг. Пор. Quäbicker, «Karl R.» (Лейпциг, 1879).

Примітки

↑ Німецька національна бібліотека, Берлінська державна бібліотека, Баварська державна бібліотека і ін. Record # 118602721 // Загальний нормативний контроль (GND) — 2012—2016.

↑ Жуков Н. Н. Спогади про Маркса і Енгельса // Енгельс Ф., Маркс К. Зібрання творів

Література Огурцов А. П. Розенкранц, Йоганн Карл Фрідріх // Нова філософська енциклопедія / Ін-т філософії РАН; Нац. суспільств.-науч. фонд; Представлення. науково-ред. ради В. С. Стьопін, заступники предс.: А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, уч. секр. А. П. Огурцов. — 2-е изд., Испр. і додат. — М.: Думка, 2010. — ISBN 978-5-244-01115-9. Розенкранц, Йоганн Карл Фрідріх // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. І 4 доп.). — СПб., 1890—1907.