Ко́рсунський до́говір — договір, укладений між Запоро́зьким Ві́йськом і Швецією 16 жовтня 1657 (O.S. 6 жовтня 1657 рокуdie sexta Mensis Octobris Veteri styllo Anno Millesimo Sexcentesimo quinquagesimo septimo, "шостого дня місяця жовтня за старим стилем 1657 року".) на Генеральній Військовій Раді в Корсуні.
Від Ві́йська у виробленні умов договору брали участь Іван Ковалевський, Іван Богун та Юрій Немирич, а з шведської — Густав Лільєкрона.
Договір передбачав створення українсько-шведського політичного союзу, який би гарантував державну незалежність і територіальну цілісність української держави.
За умовами договору шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України.
Західноукраїнські землі (Руське, Белзьке, Подільське, Волинське воєводства) й Берестейське і Новогрудське воєводства, які перебували під владою Речі Посполитої, мали увійти до складу Гетьманщини.
Початок воєнних дій між Швецією і Данією, складна внутрішньо-політична ситуація в Україні не дозволили реалізувати умови Корсунського договору та зумовили підписання у 1658 році гетьманом Іваном Виговським Гадяцького договору.
Див. також Корсунська рада Корсунська угода (1669)
Примітки
Література Горобець В. М. УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКИЙ ДОГОВІР 1657 (Електронний ресурс) // Енциклопедія історії України В. І. Сергійчук. Корсунський договір 1657 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X Архив Юго-Западной России, ч. 3, т. 6. К., 1908.
Посилання
Договір у Державному архіві Швеції