Корисні копалини Латвії переважно представлені нерудними ресурсами, що пов’язано з особливостями геологічної будови країни та її розташуванням у межах Східноєвропейської платформи. Латвія не має значних запасів металевих руд або паливних копалин світового значення, однак володіє суттєвими ресурсами будівельної та хімічної сировини, які широко використовуються в національній економіці.

Загальна характеристика мінеральних ресурсів

Найважливішими є запаси вапняку та доломіту, які залягають у відкладах девонського періоду. Вони застосовуються у будівництві, виробництві цементу, вапна та щебеню, а також у металургії й сільському господарстві для вапнування ґрунтів. Найбільші родовища зосереджені в центральній та південній частинах країни.

Важливе місце займають також гіпс і ангідрит, що використовуються у виробництві будівельних матеріалів та в хімічній промисловості. Їхні поклади поширені переважно в південній Латвії.

Значні ресурси мають піски та гравій, що сформувалися головним чином у четвертинний період внаслідок діяльності льодовиків і талих вод. Вони є основною сировиною для дорожнього будівництва, виробництва бетону та скла.

Латвія багата на глини, зокрема цегельні та керамічні, які використовуються у виробництві цегли, керамічних виробів і будівельних блоків. Поклади глин поширені в різних регіонах країни, особливо в долинах річок.

Важливим природним ресурсом є торф, запаси якого зосереджені в численних болотах. Латвія належить до країн із найбільшими запасами торфу в Балтійському регіоні. Торф використовується як паливо, у садівництві, для виробництва ґрунтових субстратів та в хімічній промисловості.

Обмежені запаси мають також бурштин, що трапляється на узбережжі Балтійського моря та в морських відкладах, а також мінеральні води, які використовуються в лікувально-оздоровчих цілях і бутилюванні.

Таким чином, корисні копалини Латвії мають переважно нерудний характер і відіграють важливу роль у розвитку будівельної промисловості, хімічного виробництва та сільського господарства, забезпечуючи країну власною сировинною базою для багатьох галузей економіки.

Окремі види корисних копалин

Нафта. На думку експертів, на латвійській території може бути видобуто не менше ніж 250 млн барелів нафти. Геологічні розвідувальні роботи на нафту активізовано на початку XXI ст. Перспективною вважають латвійську зону Балтійського моря. [Mining Annual Review 2002].

За даними Міністерства економіки Латвії станом на 2003 р. на суші є ресурси нафти в кількості 63 млн бар. Міністерство економіки Латвії готує тендер на розробку нафтогазових родовищ на території країни [Petroleum Economist. 2003. V.70, P. 6].

Торф. Родовища торфу, яких у Латвії близько 6000, займають 8 % тер. країни. Найбільші — Лієлайс, Медема, Олгас, Седас, Скребелю-Скрузманю. Близько 50 % становить торф верхового типу, 42 % низинного, 8 % — змішаного і перехідного. Розвідані запаси родовищ (площею понад 100 га) становлять близько 350 млн т.

Родовища гіпсу (прогнозні ресурси 715 млн т) пов'язані з верхньодевонськими відкладами і розташовані в околицях Риги (родовища Саурієші із запасами 4,1 млн т, Саласпілс — 10,2 млн т) і біля м. Бауска (Скайсткалне — 41,6 млн т).

Родовища глин пов'язані з середньо-верхньодевонською теригенною товщею на півночі Латвії і четвертинними відкладами, поширеними на всій території Латвії. Розвідано 25 родовищ глин (запаси близько 80 млн м³), придатних для виробництва кераміки, і 2 родовища (Броцени і Ліберти — запаси близько 10 млн т) — для цементної промисловості.

Родовища доломіту пов'язані з верхньодевонськими відкладами, розташовані в Центральній і Східній Латвії (найбільші родовища — Біржі із запасами 33,7 млн м³, Айвієксте — 41,7 млн м³ та ін.).

Родовища вапняків приурочені до пермських відкладів у південно-західній частині Латвії біля міст Салдус і Ауце (Сатіні-Сесілє із загальними запасами 5,5 млн т, Кумас — 81,0 млн т та інші).

Скляні і формівні піски пов'язані з верхньодевонськими мілководно-морськими відкладами (Північна Латвія, родовизе Балє-Берзіні із загальними запасами 5,5 млн т). Поклади піщано-гравійного матеріалу і будівельних пісків пов'язані з четвертинними водно-льодовиковими, алювіальними і морськими відкладами. Основні родовища: Курземе (запаси 59,2 млн м³), Еллерне (6,6 млн м³), Салієна-Ріва (6,2 млн м³), Гаркалне (3,8 млн м³), Янополє-Тучі (0,5 млн м³).

Див. також

Історія освоєння мінеральних ресурсів Латвії Гірнича промисловість Латвії Геологія Латвії Економіка Латвії

Джерела

Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2023 U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.