Мобілі́зм (, ) — наукова гіпотеза, що передбачає великі (до декількох тис. км) горизонтальні переміщення великих брил земної кори (і літосфери в цілому) відносно одна одної і щодо полюсів протягом геологічного часу. Мобілізм протиставляється концепції фіксизму, згідно з якою континенти залишалися в незмінному положенні протягом всього геологічного часу.
Терміни «мобілізм» і «фіксизм» запропонував швейцарський геолог Е. Арган у 1924 році. Науково розроблену теорію мобілізму сформулювали американський учений Ф. Тейлор та німецький геофізик А. Вегенер у 1910—1912 роках. (теорія дрейфу материків). Сучасний варіант мобілізму (тектоніка плит, або нова глобальна тектоніка) значною мірою базується на результатах вивчення рельєфу дна, магнітних аномалій порід дна океанів і на даних палеомагнетизму. Як можливі причини горизонтальних переміщень материків і літосферних плит вказуються підкіркові течії, що викликані нерівномірним розігріванням глибинних шарів Землі (теплова конвекція), розділення речовини мантії за густиною (гравітаційна диференціація, хіміко-щільнісна конвекція) і зміни радіуса Землі (зокрема розширення, що супроводжується розривом і розсуванням материків).
Див. також Нова глобальна тектоніка Фіксизм
Примітки
Література
Посилання
A brief introduction to Plate Tectonics, based on the work of Alfred Wegener. Maps of continental drift, from the Precambrian to the future Four main evidences of the Continental Drift theory Wegener and his proofs — анімація континентів на поверхні Землі за останні 250 млн років що минули та прогноз на 250 млн років у майбутнє;