Кудзула Кадфіз (, хар. Kujula Kasasa, ) (близько 46 — близько/до 85) — другий наразі відомий представник династії Кушан (у китайських джерелах — Гуйшуан-сіхоу), фундатор і перший «великий цар, цар царів, син Бога» царства Великих Кушан. У Рабатакському напису Канішки Великого його згадано як «…Кудзулу Кадфіза царя і прадіда…» () N. Sims-Williams. Bactrian Rabatak inscription. New reading. Bulletin of the Asia Institute. New Series, Vol. 18 (2004), pp. 53-68. Імовірний наступник Санаба.

У 42-43р. Вардан Аршак підкорив весь Тохарістан своїй владі. Серед нумізматичних пам'яток середини I ст. відома низка монет з легендами «maharajasa rajarajarasa mahatasa Arṣakasa tratarasa jayatasa » та «maharajasa rajarajasa mahatasa Arṣakasa tratarasa » — «великий цар, цар царів Великий Аршак». Як відомо, Аршак — тронне ім'я усіх без виключення парфянських царів. Й ці емісії, найімовірніше, підтверджують оповідь Тацита щодо подій у Парфії у 42/43 р.р., а саме:

Гіпотетично Кудзула очолив кушан декількох найближчих років, про що свідчить добре датований (56 р.) напис на харошті з буддійського монастирського комплексу у Тахт-і-Бахі (CKI 53 ), де його згадано як принца Кадфіза (кхар. erzuṇa Kapasa) разом зі скіфським царем Гондофаром, тобто Кудзула Кадфіз прийняв титул ябгу Кушан ще за життя цього царя, хоча запропонована інтерпретація цієї пам'ятки суперечлива та далеко не загальновизнана. Добре відомі імітації монет царя Гермея, де Кудзулу Кадфіза згадано як ябгу (Kujula Kasasa Kuṣana Yavugasa dhramathidasa ) The coins gallery: Kujula Kadphizes Gāndhārī Coin Legends. Kujula Kadphises. радше свідчать, що після поразки від Вардана володіннями Кудзули Кадфіза були території на південь від Гіндукуша. Але вже за часів парфянського царя Вологеза кушани почали активну боротьбу за повернення Тохарістану (Бактрії), що, можливо підтверджують повідомлення Йосипа Флавія та Тацита, а саме: стосовно подій 53 р.: Валгаш, під час кампанії проти царя залежного царства Адіабена, отримує звістку, що на східних кордонах тохари та саки «… зневажаючи його, наразі перебуваючого занадто далеко, великим військом спустошують Парфію…» Аршак, залишивши західні кордони, рушив з військом на схід. стосовно подій 58-59 років (An., XIII, 37 (6) ; XIV, 25 (2) ): стосовно подій 63 р. (An., XV, 2 (5) ) Вологез:

Вже 75 р. датовано напис, у якому вперше засвідчено титул (безіменний) — Магараджа (великий цар) Кушан, (CKI 59: maharayasa Guṣaṇasa ).

Наразі відомо декілька емісій монет Кудзули, які замінили у долині Кабула монети нетривалих емісій Абдагаза, які, в свою чергу, прийшли на зміну більш тривалим емісіям Гондофара, та монети магакшатрапа м. Чухса на ім'я Зейоніс-Джигуньяса східніше, у Гандхарі. Захаров А. О. Очерки истории традиционного Востока. М., Восточный университет, 2007. Після 78 р., коли новий Кшатрап Узене визнав владу Кушан, від держави саків залишилися території на заході («малий» Сакастан). Саме з підпорядкуванням Західних Кшатрапів збіглася інша подія — у 89 р. вперше засвідчено титул, який зазвичай наслідуватимуть наступники Кудзули Кадфіза — великий цар, цар царів, божий син, Кушан (CKI 60: maharajasa rajatirajasa devaputrasa Khuṣaṇasa ). Тюрин С. С. Индо-парфянское царство: гипотезы, исследования, нумизматические данные. «Иран-наме», 1-2 (33-34), 2015.

Окремої уваги заслуговують декілька емісій монет, битих близько цього часу, поєднаних певними особливостями легенд, а саме: п'ятихалкова монета з легендою «Devaputrasa Kuyala Kara Kapasa maharayasa rayatirasa»; п'ятихалкова монета з легендою «Kuyula Kara Kapasa maharayasa rayatirayasa»; п'ятихалкова монета з легендою «devaputrasa maharayasa rayatirayasa Kuṣaṇasa Kuyula Kara Kapasa». Отже, якщо етимологія етноніму тохари від праір. *taṷa- + *gār- H. W. Bailey. Indo-Scythian Studies being Khotanese Texts. Volume VII. Cambridge University Press. 1985. знайде додаткові підтвердження, то саме в цих емісіях можна бачити перше свідоцтво об'єднання усіх тохарських племен під владою ябгу Кушан Кудзули Кадфіза, який по цьому прийняв титул великий цар, цар царів, Тохар та присвятив цій події низку емісій п'ятихалкових монет.

У 87 р. до Хань прибула дипломатична місія з Кушанського царства. Від неї у Піднебесній стало відомо про утворення нової держави та про те, що незадовго до відправлення цього посольства Кудзула Кадфіз помер у віці більш як 80 років, та державу очолив його син. Це знайшло відображення у пізніших ханьських хроніках. Ось як про це повідомляє Бань Гу:

Бань Гу називає наступником Кудзули Кадфіза його сина Яньгаочженя. З Рабатакського напису (IKEo 318 ) відомо, що сина-наступника Кудзули звали Віма Такту.

Кудзула Кадфіз в епіграфіці Michael C. Skinner. Marks of Empire: Extracting a Narrative from the Corpus of Kuṣāṇa Inscriptions. A dissertation submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy. University of Washington. 2017. CKI 53

CKI 59

CKI 331

CKI 249 (уривок)

Великий Рабатакський напис царя Канішки (IKEo 318) (уривок)

Примітки. Джерела. Посилання