Ве́рнор Вінжі ((В оригіналі прізвище вимовляється як «Вінжі»; 10 лютого 1944, Вокеша, Вісконсин — 20 березня 2024, Сан-Дієго, Каліфорнія) — американський математик, програміст і письменник. Його найвідоміші романи: «Полум'я над безоднею» (, 1992), «Глибина у небі» (, 1999) та «Кінець веселок» (, 2006), які нагороджені премією «Г'юго». Також він автор концепції технологічної сингулярності і один з перших описав кіберпростір

Один з найцікавіших письменників-фантастів, людина, яку називають «найсерйознішим автором гостросюжетної прози». Твори Вернора Вінжі завжди вирізняються продуманим до дрібниць сюжетом, чітко окресленими характерами та емоційністю.

Біографія Вернор Вінжі народився в містечку Вокеша (штат Вісконсин) у сім'ї географів. Початок свого життя провів у Мічигані, з раннього віку цікавився наукою і зокрема комп'ютерами. Закінчив державний університет штату Мічиган за спеціальністю комп'ютерні науки, згодом здобув ступінь доктора філософії. Протягом тридцяти років викладав математику і комп'ютерні науки в університеті Сан-Дієго, доки 2000 року не звільнився, щоб повністю присвятити себе «творчій» роботі.https://www.worldswithoutend.com/author.asp?ID=41

Його першу працю — оповідання «Розміщення» (, 1965) було надруковано в червні 1965 року в журналі «Нові світи». Відтоді він став регулярним автором на сторінках науково-фантастичних журналів протягом кінця 60-х — початку 70-х років. 1969 року вийшов перший роман письменника — «Світ Грімм» (), який він розширив з оповідання «Історія Грім» (), опублікованого роком раніше в збірнику Orbit 4. Згодом, 1975 року, виходить його другий роман — «Дотепник» (), проте справжню славу Віндж здобуває 1981 року, з виходом повісті «Істинні імена» (), в якій уперше з'являється концепція кіберпростору. Певні ідеї з цього твору підхоплено і втілено іншими авторами в новому літературному жанрі — кіберпанк. Мова йде про таких письменників, як Вільям Гібсон, Ніл Стівенсон тощо.

Наступні два романи Вінжі — «Мирна війна» (, 1984), «Покинуті в реальному часі» (, 1986) — номінувались на премію «Г'юго», але поступились конкурентам: романам Вільяма Гібсона та Орсона Скотта Карда відповідно. Натомість три наступні романи автора цю премію отримали: «Полум'я над безоднею» (, 1992), «Глибина у небі» (, 1999) і «Кінець веселок» (, 2006).

Роман «Глибина у небі» — став однією з найпомітніших подій у жанрі наукової фантастики 90-х років. Він здобув однакове визнання як у критиків, так і читачів та поставив Вернора Вінжі на один щабель з такими авторами, як Ден Сіммонс.

Цікаві факти Протягом 1972—1979 років перебував у шлюбі з відомою письменницею-фантастом Джоан Д. Вінжі. На думку читачів, у певний період він «відійшов у тінь» своєї дружини. Проте, як вважає більшість критиків, твори Вернора носять набагато серйозніший і глибший характер, аніж Джоан. Письменник — прихильник вільного програмного забезпечення. Зокрема, майже щорічно, Вінжі входить до складу комітету Free Software Foundation з вручення премії за прогрес у сфері вільного програмного забезпечення.

Нагороди 1987 — Премія «Прометей» в категорії найкращий роман  — «Покинуті в реальному часі» 1991 — Премія «Г'юго» за найкращий роман — «Полум'я над безоднею» 2000 — Меморіальна премія імені Джона Кемпбелла — «Глибина у небі» 2000 — Премія «Г'юго» за найкращий роман — «Глибина у небі» 2000 — Премія «Прометей» в категорії найкращий роман — «Глибина у небі» 2002 — Премія «Г'юго» за найкращу повість — «Швидкі часи у школі Фермонт» () 2004 — Занесення в зал слави премії Прометей — «Некеровані» (, 1987) 2004 — Премія «Локус» за найкращу повість — «Кукі-монстр» () 2004 — Премія «Г'юго» за найкращу повість — «Кукі-монстр» 2007 — Премія «Г'юго» за найкращий роман — «Кінець веселок»

Бібліографіяhttp://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?61

Романи і цикли творів Цикл Крізь час: «Війна — миру» (, 1984) «Покинуті в реальному часі» (, 1986) Повість «Некеровані» (, 1987) Цикл Зони думки («Глибина у небі» написана пізніше, але є приквелом до «Полум'я над безоднею»): «Полум'я над безоднею» (, 1992) «Глибина у небі» (, 1999) «Діти неба» (, 2011) Повість «Базікало» (, 1988) True Names … and Other Dangers (1987) ISBN 0-671-65363-6 «Книжковий хробак, біжи!» (, 1966) Окремі романи: «Світ Грімм» (, 1969), доповнений і перевиданий в 1987 як «Світ Таті Грімм» () «Дотепник» (, 1975) «Кінець веселок» (, 2006)

Твори короткої форми «Розміщення» (, 1965) «Заучка, біжи!» (, 1966) «Співучасник» (, 1967) «Захоплення за замовчуванням» (, 1968) «Страх бомби» (, 1970) «Наукова виставка» (, 1971) «Просто мир» (, 1971) в співавторстві до Вільям Рупп «Ризик» (, 1972) «Первородний гріх» (, 1972) «Вихор часу» (, 1974) «Помічник рознощика» (, 1975) в співавторстві з Джоан Д. Вінджі «Істинні імена» (, 1981) «Коштовний камінь» (, 1983) «Виграв Нобілівську премію!» (, 2000) «Швидкі часи у школі Фермонт» (, 2001) «Кукі-монстр» (, 2003) «Синтетична удача» (, 2004) «Сухе мартіні» (, 2009) «Попереднє наближення рівняння дракона, витяг з спогадів зоряного капітана Ю. Т. Лі» (, 2010) «Перша пригода кращого друга» (, 2015) «Легальний» (, 2017)

Примітки