Козак малийЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІ: підродина козакові (Cerambycinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 219-230 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.219-230 ( Füssli, 1775) — вид жуків з родини Скрипунових.
Етимологія назви Науковий видовий епітет scopolii є латинізованим похідним від прізвища натураліста Джованні Антоніо Скополі (Giovanni Antonio Scopoli) у родовому відмінку.
Українська видова назва малий відображає розміри тіла, оскільки вид є найменшим з-поміж представників роду.
Поширення Козак малий — пан'європейський вид європейського зоогеографічного комплексуЗагайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.. Ареал охоплює усю Європу, крім півночі, Кавказ, Малу Азіюі Північну АфрикуLöbl, I., & Smetana, A. 2010. Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Volume 6: Chrysomeloidea I. Apollo Books, Stenstrup, 1–924..
В Україні Козак малий є одним із найбільш розповсюджених видів скрипунових, який трапляється в усіх природних зонах, проте дуже рідкісний у степу і у КарпатахБартенев А.Ф. 2009. Жуки-усачи Левобережной Украины и Крыма. Xарків : ХНУ імені В.Н. Каразіна. 418 с.Бартенев А.Ф. 2003(2004). Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины. Вісті Харківського ентомологічного товариства, том XI, 1–2: 24-43.Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206.
Екологія Жуки трапляються на зрубах в купах дров, на квітах арункусу, кмину та ін. Живляться соком дерев, який витікає з ранок на стовбурах, квітами та їх пилком. Літ триває з середини травня до початку липня.
Морфологія Імаго Тіло одноколірно чорне. Передньоспинка з правильними поперечними складками. Довжина самців і самок 17-29 мм. Вусики у самців помітно, а у самок ледь довші за тіло. Задні стегна самця досягають вершини черевця.
Личинка Скроні личинки склеротизовані, на задньому краї з реберцем, яке виступає. Довжина 20-43 мм, ширина 5-9 мм.
Життєвий цикл
Розвиваються на різних листяних породах. Заселяють всихаючі і зрубані дерева, а також пні. Лялечка, в лялечковій камері, розвивається впродовж 24—29 днів. Після лялечкового розитку, який відбувається восени, дорослий жук зимує й покидає лялечкову камеру лише з настанням весни-літа наступного року. Життєвий цикл триває 2—4 роки.
Примітки
Література Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132; Łomnicki M. Chrzaszcze zebrane w okolicy Stanislawowa // sprawozdanie komisyi fizyjograficznej, T. 20. – Krakow, 1875. – s. 154-184; Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43; Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання http://www.biolib.cz/en/taxon/id11038/ http://www.cerambyx.uochb.cz/cerscop.htm