Пижмиця пахучаЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІ: підродина козакові (Cerambycinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 219-230 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.219-230 або вусач мускуснийНаказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19 січня 2021 року № 29. (Aromia moschata (Linnaeus, 1758)) — вид жуків з родини Скрипунових. Вид включений до II (1992 р.), III (2009 р.), IV (2021 р.) видань Червоної книги України.
Етимологія назви Науковий латинізований видовий епітет «moschata» походить від давньогрецького «μόσχος» — «мускус». Український епітет «пахуча» є традиційною назвою, утворений від «пахнути», що пов'язано із пахучими захисними виділеннями імаґо із запахом мускусу. У літературних джерелах можна знайти й інші вернакулярні назви: козак пахущикВерхратський І. 1869б. Початки до уложення номенклятури и терминологиі природописноі, народнёі. Львів : Печатня Ставропигийського Институту. Вид. 3. 23 с.; табачник, пахущик вербовийВерхратський І. 1906. Зоольогія на низші кляси шкіл середних. Львів. Вид. 3. 204 с.; козак пахущик, верб'янка, козулька пижм'ячка, пахущик вербовийЩоголів І. 1919–1920. Словник української ентомольоґичної номенклятури (проєкт). Київ : Друкарня Українського наукового товариства. 80 с.; пижмак пахущий, козак пахущик, козулька пижм'ячка, пахущик вербовийЩоголів І., Паночіні С. 1928. Словник зоологичної номенклятури. Частина ІІІ. Назви безхребетних тварин. Evertebrata. (Проєкт). Київ : Держ. вид-во України. 114 с.; вусач пижмовий вербовийЗагайкевич І.К. 1958. Комахи-шкідники деревних і чагарникових порід західних областей України. Київ : Вид-во АН УРСР. 132 с.; вусач мускуснийЧервона книга України. Тваринний світ. 2009. За ред. І.А. Акімова. Київ : Глобалконсалтинг. 624 с.Бартенев А.Ф. 2009. Жуки-усачи Левобережной Украины и Крыма. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна. 418 с..
Назва «вусач мускусний» є росіянізмом, що у другій половині ХХ століття замістила питомо українські. Іринарх Щоголів вказував на суттєві відмінності між українськими і російськими назвами виду, зокрема зазначивши російські назви: «рос. Мускусникъ, Мускусный усачъ». Заміщення українських назв російськими відбулось через внесення виду до ІІЧервона книга України. Тваринний світ. 1994. М.М. Щербак (ред.). Київ : Українська енциклопедія, 464 с., ІІІЧервона книга України. Тваринний світ. 2009. За ред. І.А. Акімова. Київ : Глобалконсалтинг. 624 с і IV видань Червоної книги України саме під російською назвою «Вусач мускусний». Вживання назви «вусач мускусний» є небажаним в українській номенклатурі, на заміну якого було запропоновану сучасну адаптацію низки традиційних українських назв — «Пижмиця пахуча».
Морфологія Імаго
Тіло велике (13-40 мм), помірно широке, з металічним блиском синього, зеленого, бронзового або комбінованого, з попередніх кольорів, забарвлення. У самців вусики довші за тіло, а у самок — коротші; їх 1-й членик на вершині з гострим виступом, 4-9-й членики з витягнутими зовнішніми кутами. Передньоспинка ледь поперечна, позаду вершини і перед основою перетягнута, з горбом посередині бічного краю, на диску з низкою горбистих виступів. Задні стегна помірно потовщені, заходять за вершину надкрил.
Личинка Личинки сіруватого кольору з короткими щетинками. Середній шов голови виразний. Зчленований отвір вусиків широко відкритий. З кожної сторони голови є по одному вічку. Ноги довгі (4 членики і кігтик). Мозолі черевця в борозенках.
Життєвий цикл
Личинки заселяють живу деревину різних видів верби, що дає можливість поширюватись в міських екосистемах. Перед заляльковуванням вони прогризають плоский хід в лубі й вгризаються в деревину, створюючи лялечкову камеру з двома вужчими ходами — вверх і вниз. Розвиток триває 2-4 роки.
Екологія У 2023-муZamoroka A. (2023) Consolidated data on distribution of Aromia moschata in Ukraine (Coleoptera: Cerambycidae). Uzhhorod Entomological Readings – 2023: Abstracts of International Scientific Conference (Ukraine, Uzhhorod, 22-24, September, 2023). Uzhhorod: "Hoverla", 10-11. році було здійснено консолідований аналіз знахідок Пижмиці пахучої в Україні і біо-кліматичне моделювання придатності середовищ існування. Результати показали широке поширення виду в Україні, переважно в межах лісової і лісостепової зон, а степовій зоні і у Карпатах Пижмиця пахуча є рідкісною. Кліматичні умови та рослинність у степу і Карпатах здебільшого непридатні для існування виду, тому вид тут поширений дуже нерівномірно і локально. Моделювання продемонструвало, що найбільш придатною для Пижмиці пахучої є північні й центральні регіони України.
Пижмиця пахуча є звичайним у природних і вторинних вербових лісах уздовж усіх типів прісноводних водойм, включно з річками, озерами, болотами, штучними ставками та водосховищами. Також A. moschata часто трапляється у великих містах, де для озеленення використовують десятки видів верб. Це пов'язано з тим, що личинки виду розвиваються у деревині верб.
Чисельність популяції Пижмиці пахучої оцінюється близько 10 особин на 1 кілометр річкової долини.
Поширення Хорологічно Пижмиця пахуча входить до групи транспалеарктичних видів у палеарктичному зоогеографічному комплексі, населяючи Північну Євразію від Атлантичного на заході і до Тихого на сході океанівЗагайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с..
В Україні Пижмиця пахуча є звичайним, подекуди — масовим видом, розповсюдженим по усій території країниБартенев А. Ф. 2009. Жуки-усачи Левобережной Украины и Крыма: Монография. — X.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 418 с.Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206. Вид тяжіє до річкових заплав вкритих вербовими лісами, також трапляється на поліських болотах вкритих вербовими чагарниками (верби попеляста, вушката, козяча та ін.), а у Карапатх підіймається до висоти 800-1000 м на північно-західному макросхилі і до 500-700 м — на північно-східному макросхиліZamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691..
Природоохоронний статус Пижмиця пахуча занесена до II (1992 р.), III (2009 р.), IV (2021 р.) виданнів Червоної книги УкраїниЗаморока А.М. (2022) Скрипунові включені до IV видання Червоної книги України – аналіз даних. У Яницький Т.П. та ін. (ред.): Актуальні проблеми вивчення ентомофауни західного регіону України: збірник тез науково-практичної конференції "XVI Львівська ентомологічна школа" (Львів, 25 жовтня 2022 р.). – Львів: Державний природознавчий музей НАН України, 19-21.. При цьому на глобальному рівні вид не потребує охорони і у переліках Міжнародного союзу охорони природи зазначений у категорії LC — «найменша загроза»Nieto, A., Dodelin, B., Campanaro, A., Mannerkoski, I. & Méndez, M. 2010. Aromia moschata (Europe assessment). The IUCN Red List of Threatened Species 2010: e.T157598A5104121. Accessed on 09 August 2025.
Включення Пижмиці пахучої до ІІ видання Червоної книги України відбулось зусиллями Івана Загайкевича, який окрім всього також був автором нарису виду. Мотивацією для включення цього виду була опублікована його нотатка про охорону Скрипунових 1960-го року, де він з-поміж іншого зазначав: «...ряд видів звертає на себе увагу завдяки красивому вигляду, великим розмірам, забарвленню, малюнку, цікавим пристосуванням... Такі види, якщо вони не завдають відчутливих пошкоджень господарству, повинні охоронятися з характерними для них біотопами.»Загайкевич І.К. (1960) Вусачеві фауни України як об'єкт охорони.
Примітки
Посилання Aromia moschata (Linnaeus, 1758) - Вусач пахучий мускусний Центр даних Біорізноманіття України. Aromia moschata distribution Спостереження на порталі iNaturalist. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11052/ http://www.cerambyx.uochb.cz/aromiamos.htm Вусач мускусний в Червоній книзі України