Білоголо́ви — село в Україні у Залозецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Адміністративний центр колишньої Білоголівської сільської ради, якій підпорядковувалося село Нетерпинці до вересня 2016 року. Від 14 вересня 2016 у складі Залозецької селищної громади. До села приєднано хутір Піднетерпинці.

Розташоване на річці Лопушанка, на півночі району.

Населення — 761 особа (2003).

Історія Перша писемна згадка — XVII ст.

Під час І світової війни село було майже повністю знищене.

Військовий злочин проти вояків Української Галицької Армії стався у Білоголовах в 1919, де польські жовніри вбили двох полонених українців - санітара і пораненого стрільця Гуцульської сотні.

1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Зборівському повіті об'єднаної сільської гміни Оліїв.

До 1939 діяли товариство «Просвіта», громадська ощадна каса.

30 червня 1941 року село відначилося масовими зібраннями з нагоди Акту проголошення Української Держави у ЛьвовіР. Матейко. Акт проголошення Незалежності України //  — С. 32..

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Залозецької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610414, розташована у приміщенні школи.

Результати зареєстровано 493 виборці, явка 58,01%, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 22,61%, за «Слугу народу» — 18,73%, за «Голос» — 14,13%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 50,36%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 21,53%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 9,12%.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська765100%

Пам'ятки

Поселення (черепино-лагодівська група скіфського часу); Поселення (висоцька культура); Поселення (пізній палеоліт; висоцька культура; давньоруський час (XII—XIII ст.) );

Є церква Собору Пресвятої Богородиці (1948; реставрована; кам'яна).

Встановлено:

пам'ятний знак полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1965) насипана січового стрільця С. Чорного (1989) споруджено пам'ятник УСС (1993; реставровано). 13 липня 2014 року освятили новозбудовану церкву Собор Пресвятої Богородиці, зруйновану під час Другої світової війни (1944)

Соціальна сфера Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека.

Мовні особливості У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Білоголовах: байда (велика скибка, шматок, напр. хліба); барабій (картопля); барабоїско (місце, де росла картопля); бараболє (картопля); бараболиско (місце, де росла картопля); барачаниско (місце, де росли буряки); боз (бузина); бузьок (лелека); вальок (солома, перемішана із глиною, яку використовують у будівництві хати); ватівка (куфайка); весна (веселка); вицяпати (подоїти корову); вогріб (горобина); вожеред (велика скирта соломи); воколіт (кілька обмолочених та обтрушених снопів, які використовують для покриття верхньої частини будівлі); вопілок (обапіл); воріб (горобина); вустілка (устілка); гладушка (глечик); гора (горище над хатою); ґандеруба (присінки, коридор, перед входом в хату). дзьобак (дятел); дзьобкі (ямки на обличчі після віспи); довбуш (дятел); жаборинє (жабуриння); жвачка (жуйка); жилавка (кропива); завора (пропущене або погано оброблене місце під час оранки; огріх); засторонок (місце у стодолі, де складають снопи); камашка (манжет на штанах); каня (шуліка); квасок (щавель); кєтиця (сніпок для покриття даху, зокрема рогів, країв), кізлина (два кілочки, збиті навхрест, які притримують солому на стрісі); крижівниці (поперечний брусок, який з'єднує носи полозів і на який кріплять дишель); лилик (кажан); маґільниця (рубель); макультник (шульга); марциза (нарцис); масличка (посудина, у якій збивають масло); мащина (вапно, яким обмазують дерева); набаландіти (наговорити нісенітниць); наморозьні (паралельні полозам, поздовжні бруски ходової частини в санях); ней (хай, нехай); пиригін (глибока оранка, на 18-20 см); півзина (два кілочки, збиті навхрест, які притримують солому на стрісі); расний (рясний); саджа (сажа); сакельня (торба, у якій дорогою коням дають сіно); сівач (той, хто посіває на Новий рік); скрут (поворотна подушка передньої частини воза); стілец (банти між кроквами у формі букви «П»); тернина (терен); трачовиня (тирса); трумло (труна); фартух (добудова до стодоли із продовженим дахом, зокрема для зберігання соломи, конопель, полови тощо); фуркало (вид дитячої іграшки).

Відомі люди Васил Горішний — український радянський господарник, депутат Верховної Ради УРСР 8-10-го скликань. Степан Шагайда (Шагадин). - український актор театру і кіно. Галерея

Примітки

Джерела

Крівава Книга Ч. 1. Матеріяли до польської інвазії на українські землі Східної Галичини 1918/1919 року.