Че́рнихів — село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Розташоване на річці Серет, на півночі району.

Населення — 383 осіб (2019).

До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Тернопільської міської громади.

Герб У лазуровому щиті срібний хрест, обтяжений трьома золотими колосками, середній вище, і супроводжуваний зверху червоними квітками із золотими серцевинами, покладеними в розімкнене знизу кільце.Герб села Чернихів

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, ранньої залізної доби та давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1213 року як Чернече на р. Серет.

8 квітня 1437 року село згадується в документах галицького суду як Czernichow.

У 1854 році село увійшло до складу Ігровицького повіту Тернопільського округу, який проіснував до адміністративної реформи 1867 року.

25 травня 1908 р. в Чернихові відбулися сутички селян із жандармами, так звана Чернихівська трагедія (внаслідок стрільби жандармів у людей загинули 5, важко поранені 10 селянЛевицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914 . — Львів, 1926. — С. 482.), про що видав однойменну книжку Дмитро Чернихівський.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Союз українок», «Рідна школа» та інші.

1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшло до нової сільської гміни Янківці (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства).

У березні 1946 р. внаслідок бою з радянськими спецслужбами загинуло 7 вояків УПА.

У 1952 р. під час бою поблизу Чернихова загинув голова Крайового проводу ОУН ОСУЗ Василь Бей.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610482, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 320 виборців, явка 77,19%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 24,08%, за «Європейську Солідарність» — 22,45%, за «Слугу народу» — 17,14%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 39,92%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 13,99%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 12,35%.

Пам'ятки

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1782, кам.).

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965, на братській могилі, пам'ятник у вигляді обеліска)Б.Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили.- Тернопіль: «Підручники і посібники», 1998, Тарасу Шевченку (1994), 2 пам'ятники на місці боїв вояків УПА та діячів ОУН (1997), насипано символічні могили жертвам 1-ї світової війни і Борцям за волю України (1990).

Пам'ятник Т. Шевченку Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля будинку культури.

Встановлений 1994 р. Автор – В. Косовський.

Скульптура – карбована мідь, постамент – цегла, облицьована мармуровими плитками.

Скульптура – 3 м, постамент – 2,5 м.Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, ПП «Світанок-2», СФГ «Агрос», торговельний заклад.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська69899.43%російська40.57%Усього702100%

Відомі люди

Народилися Петро Білинський (1846—1916) — український священик, фольклорист, історик. Олег Герман (нар. 1948) — український письменник, науковець, громадський діяч. В. Карачок — народний поет. Григорій Кметь (1894—1941) — керівник церковного хору в Чернихові, дяк. В. Косовський — живописець, скульптор. Я. Косовський — педагог, письменник, етнограф. Роман Павлишин (1922—2019) — український архітектор, громадський діяч в Австралії. Любомир Сеник (1930—2021) — літературознавець, письменник. Ігор Хорош (нар. 1967) — український підприємець, флорист, селекціонер, квітникар. Олег Шаблій (1935—2016) — український вчений.

Померли Бей Василь — крайовий провідник ОУН ОСУЗ, командир ВО-3 «Лисоня». Комар Іван — провідник Тернопільського окружного проводу ОУН, лицар Срібного та Бронзового хрестів заслуги УПА. Михайлишин Павло — член референтури СБ ОУН Тернопільського надрайону/округи ОУН, лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги

Працювавали, проживали о. Йосиф Грицай — український релігійний діяч, парох села в 1927—1940 роках. Керничний Данило — посол до Галицького сейму 2-го скликання в 1867—1869 роках.Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. 228 c.; іл. — с. 105—106 Дмитро Чернихівський — український громадський діяч, історик, краєзнавець, літератор.

Галерея

Примітки

Література

Б. Мельничук, Г. Чернихівський. Чернихів //  — С. 592. Чернихів [Текст] / Я. Косовський // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 470-476. Я. Косовський. Село Чернихів, 1937. Пісні пливли немов знамена [Текст] : [історія хорового колективу с. Чернихів] / О. Герман // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 51 (18 груд.). — С. 6 : фот. Чернихів цвіте, як вишитий рушник [Текст] / О. Герман // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 31 (4 серп.). — С. 10 : фот.

Посилання . — S. 823. Древні кладовища Тернопільського воєводства Енциклопедія Української діаспори. — К. — Нью-Йорк — Чикаго — Мельбурн. 1995. — Т. 4. — С.146