Ельчин Сафарлі () — сучасний азербайджанський письменник та журналіст. У своїх книгах розповідає про східні традиції, культуру, побут та кохання. Насамперед відомий як автор роману «Солодка сіль Босфору» (2008), в центрі сюжету якого — журналіст із Баку та «місто душі» Стамбул.
Під час російсько-української війни, що розпочалася 24 лютого 2022 року, не засудив російську агресію.
Біографія Народився 12 березня 1984 року в Баку, Азербайджан. З дванадцяти років під псевдонімом публікував невеличкі розповіді у молодіжних газетах. З шістнадцяти років працював у друкованих ЗМІ}, вступив до університету на журналістський факультет. Останні декілька років займався тележурналістикою, співпрацював із турецькими телеканалами. Сафарлі — професійний журналіст, лауреат цілого ряду молодіжних літературних конкурсів. Протягом тривалого часу жив у Стамбулі, тому події його перших романів відбувається саме у Туреччині. 2011 року про Сафарлі зняли короткометражний фільм «Наодинці з усіма» (; режисер Сергій Сараханов).Наедине со всеми. Эльчин Сафарли в коротком метре. 1NEWS.AZ, Баку, 30.11.2011
Переклади українською
Бібліографія 2008 — «Сладкая соль Босфора» — «Солодка сіль Босфору»; 2008 — «Туда без обратно» — «Туди без повернення»; 2009 — «Я вернусь» — «Я повернусь»; 2010 — «Мне тебя обещали» — «Мені тебе обіцяли»; 2010 — «…Нет воспоминаний без тебя» — «…Нема спогадів без тебе»; 2010 — «Тысяча и две ночи: Наши на Востоке» (збірка оповідань) — «Тисяча і дві ночі»; оповідання «Там, где должна быть» — «Там, де повинна бути»; повість «Запрет на себя» — «Заборона на себе»; 2010 — Оповідання «Угол её круглого дома» у збірці «Контурные карты для взрослых» (укладач Алмат Малатов) — «На розі її круглого будинку» зі збірки «Контурні карти для дорослих»; 2012 — «Легенды Босфора» — «Легенди Босфору»; 2012 — «Если бы ты знал…» — «Якби ти знав…»; 2013 — «Рецепты счастья» — «Рецепти щастя»; 2012 — «Когда я без тебя» (авторська збірка; у співавторстві з Я. Шакуновою) — «Коли я без тебе»; 2015 — «Я хочу домой» — «Я хочу додому»; 2016 — «Расскажи мне о море» — «Про море мені розкажи»; 2017 — «Когда я вернусь, будь дома» — «Чекай удома, коли повернуся». 2019 — «Дом, в котором горит свет» — «Дім, де жевріє світло»
Примітки
Посилання
Офіційний вебсайт Ельчина Сафарлі