Кудо́бинці —село в Україні, у Зборівській міській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Було підпорядковане Млиновецькій сільській раді.(до 2019)
Розташоване за 5 км від адміністративного центру громади і 3 км від найближчої залізничної станції Зборів (у с. Млинівці). Через село пролягає автошлях Зборів–Почаїв.
Територія — 3, 07 кв. км.
Дворів — 132. Населення — 328 осіб (2014 р.).
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська39399.24 %російська30.76 %Усього396100 %
Історія
У селі виявлено пам'ятники археології — поселення черняхівської культури Кудобинці І та курган Кудобинці II.
Кудобинці згадані серед сіл Золочівського ключа маєтностей у зв'язку з переходом у 1598 р. від Черинковських у власність Марка Собеського.
У 1880 році в селі було 520 мешканців. У 1929 р. — 120 дворів, 634 жителі. У 1931 р. — 710 мешканців.
У 1920 році парохом Кудобинців був о. Євген Мацелюх, учасник українських визвольних змагань 1918—1920 рр. На еміграції працював у редакції газети «Українські вісті», дописував до інших часописів, автор книг на богословську тематику.
Діяли філії «Просвіти» та інших українських товариств.
У лавах ОУН і УПА боролись за волю України: Микола Бугайський (1912 р. н.), Дмитро Гоменюк («Кривоніс»; 1922 р. н.), Іларій Журавель (р. н. невід.), Пилип Каськів (1905 р. н.), Іларій Кравець (1925 р. н.), Іван Кулінець (1904 р. н.), Осип Леськів (1907 р. н.), Василь (Оленин)(«Бурий»; 1910 р. н.), Василь Пізецький (1927 р. н.), Іван Сеник (1904 р. н.), Григорій Хом'як (1911 р. н.), Григорій Шпак (1906 р. н.). Після відновлення в 1944 р. радянської влади чимало жителів Кудобинців були репресовані та виселені.
Село газифіковане у 1995 р.
У 2019 — 2020 у складі Млиновецької сільської територіальної громади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Політика
Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610453, розташована у приміщенні клубу.
Результати зареєстровано 256 виборців, явка 66,80 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 34,12 %, за «Голос» — 13,53 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 11,18 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 24,85 %, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 16,57 %, за Василя Мартюка (Голос) — 14,20 %.
Релігія церква святого апостола Івана Богослова (1928, кам'яна, УГКЦ).
Пам'ятники
Є пам'ятник воїнам, полеглим у роки німецько-радянської війни, стара «фіґура» Ісуса Христа (час встановлення невідомий)
Соціальна сфера
Діють фельдшерський пункт, клуб, бібліотека, крамниці
Галерея
Примітки
Література