Геологічна будова Лівії визначається наявністю глибоких осадових басейнів Сирт, Мурзук та Пелагійського шельфу, які містять найбільші на Африканському континенті підтверджені запаси високоякісної нафти та значні ресурси природного газу. Лівійська мінеральна сировина характеризується низьким вмістом сірки, що робить її надзвичайно цінною для світової нафтопереробної промисловості. Проте потенціал лівійських надр не обмежується лише горючими корисними копалинами. У надрах країни виявлено масштабні поклади залізних руд (зокрема, у районі Ваді-Шаті), промислові запаси гіпсу, кам'яної солі та будівельних матеріалів.

Загальна характеристика

У Лівії відомі великі родовища нафти, природного газу, залізних руд і невеликі родовища калійної і магнезіальної солей, соди, фосфоритів, гіпсу, вапняків, глини і вугілля (табл.). Мінеральні родовища включають також мармур, бентоніт, пісок кремнезему, є прояви золота і базових металів.

Таблиця. – Основні корисні копалини Лівії станом на 1998-1999 рр. <p align=center>Корисні копалини <p align=center>Запаси <p align=center>Вміст корисного компоненту в рудах, % <p align=center>Частка у світі, % <p align=center>Підтверджені <p align=center>Загальні <p align=center>Нафта, млн т <p align=center>3685 <p align=center>  <p align=center>  <p align=center>2,7 <p align=center>Природний горючий газ, млрд м3 <p align=center>1310 <p align=center>  <p align=center>  <p align=center>0,9 <p align=center>Залізні руди, млн т <p align=center>1800 <p align=center>2000 <p align=center>50 (Fe) <p align=center>1

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. За запасами нафти Лівія посідає 1-е місце в Африці [Mining Annual Review 2002]. У країні виявлено близько 90 нафтових і близько 10 газових родовищ в нафто-газоносних областях Хамра на заході і Сирт на сході. Нафтогазоносна область Хамра приурочена до східньої частини Алжиро-Лівійського басейну, виконаного палеозойськими переважно теригенними морськими і континентальними відкладами потужністю до 4 км, перекритими на півночі піщано-глинистими і вапняковими відкладами мезозою (потужність — до 2 км). Тут у відкладах ордовика — нижнього тріасу виявлено 35 нафтових і газових родовищ. Колектори високої пористості (18–25 %). Найбільші родовища — Хамра, Емгаєт. Нафти легкі (до 840 кг/м³), малосірчисті. У нафтогазоносній області Сирт, яка входить до Сахаро-Середземноморського нафтогазоносного басейну продуктивні пісковики кембрію-ордовика, доломіти і рифогенні вапняки верхньої крейди, вапняки і рифогенні вапняки палеоцену-еоцену (до 12 горизонтів). Родовища пов'язані з пологими брахіантикліналями. Поклади пластові склепінчасті (у вапняках масивні), локалізовані в основному на глибині 900–2500 м. Виявлено 80 родовищ, в тому числі гігантське родовище Серір і найбільші (з запасами понад 100 млн т) родовища нафти Амаль, Нафура, Рагуба, Інтісар Д, Насер (Зельтен), Бахі, Ваха, Самах, Дефа та ін., а також родовище газу Хатейба (339 млрд м³). Нафти легкі і середні (до 860 кг/м³).

У 1988, коли були виявлені останні значні родовища нафти на території країни, обсяг запасів нафти оцінювався в 3 млрд т. Найбільші родовища нафти — Серір, Бахі, Нафура, Рагуба, Інтісар, Насер, Ваха, Самах — розташовані на південь від затоки Сидру і сполучені нафтопроводами з узбережжям.

За оцінками British Petroleum на 2003 р у Лівії запаси нафти 30 млрд барелів, частка у світі — 3 %, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 59 р.

За запасами природного газу Лівія займає 3-є місце в Африці (після Алжиру і Нігерії). Найбільше родовище Хатейба (339 млрд м³). На початку 1990-х років в нафтогазоносному басейні Сурт (Сирт) були виявлені нові запаси природного газу.

Вугілля. Запаси вугілля в країні встановлені східніше Мурзука, де в нубійських пісковиках залягає пласт вугілля потужністю близько 10 м (Завіла), на півночі — вугленосний горизонт в нижньокрейдових відкладах (Налут, Кікла, Тархуна).

Залізо. Родовища залізних руд осадового типу є в районі Еш-Шаті. Рудоносні товщі верхнього девону представлені глинисто-піщанистими відкладами з прошарками вапняків і мергелей. Загальна довжина рудоносної зони 180 км, ширина 10–15 км, потужність рудної пачки 50 м. У розрізі виділено 5 продуктивних пластів потужністю 4–9 м. Руди представлені гематитом, гетитом, сидеритом оолітової будови. Найбільші родовища: Південний Тарут, Ашкеда, Ед-Дуеса і Ель-Ауджа та ін. Характерна особливість залізних руд — підвищений вміст фосфору.

Фосфорити. У Лівії відомі родовища і вияви фосфоритів у відкладах верхнього тріасу і маастріхт-палеогенового віку на північному-заході.

Лінзоподібні промислові пласти піщанистих зернистих фосфоритів мають потужність 0,2–0,3 м, вміст Р2О5 до 31,4 %.

Нерудні мінерали. Родовища гіпсу приурочені до відкладів нижньої юри і поширені на північному-заході Триполітанії, в районі Ер-Румія. Потужність гіпсоносної товщі 270 м. Родовища калійних і магнезіальних солей пов'язані з міоценовими відкладами в озерній улоговині району г. Марада. Сода видобувається з озер западини Мурзук, найбільш великі озера досягають розміру 60×450 м при глибині 0,5–1 м.

Концентрація ропи 23–205 г/л сухого залишку. При пересиханні озер потужність кірки солей 15–30 см (вміст Na2СО3 34,1–66,5 %). Родовища глин пов'язані з відкладами нижньої крейди в районі г. Гар'ян, вапняків (для виробництва цементу) — з міоценовими відкладами в районі гір Хомс і Бенгазі.

Див. також

Геологія Лівії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Лівії, Гірнича промисловість Лівії.

Джерела

Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2023 U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.