Іван Барусевич (хресне ім'я Ігнатій; 1 січня 1820, Будилів нині Тернопільського району — після 1898, Гошів) — український церковний діяч, греко-католицький священник, василіянин, довголітній учитель головної школи при василіянському монастирі в Дрогобичі і її директор у 1862–1868 роках, ігумен монастирів у Жовкві і Крехові.

Життєпис Народився 1 січняЦДІАУ у Львові. — Ф. 684. — Оп. 1. — Спр. 309. — Арк. 10зв. 1820 року в сім'ї пароха с. БудилівШкраб'юк, с. 160. о. Олексія Барусевича (1770—30.12.1841). Іншими уродженцями Будилова були також священики-василіяни Аркадій БарусевичЦДІАУ у Львові. — Ф. 684. — Оп. 1. — Спр. 312. — Арк. 11. (1813—16.01.1857) і Аполінарій БарусевичЦДІАУ у Львові. — Ф. 684. — Оп. 1. — Спр. 306. — Арк. 3. (1817—1.08.1845).

1840 року закінчив у Тернополі гімназіюСтудинський К. Львівська духовна Семинарія в часах Маркіяна Шашкевича (1829—1843). — Львів 1916. — С. CXLIII—CXLIV., яку провадили оо. єзуїтиМороз В. Перші вчені у Тернополі, або ким ми могли б пишатися // 20 хвилин. — 2012. — 15 грудня., і вступив до Львівської греко-католицької семінарії Святого Духа, проте 14 червня 1841 року був відрахований за дисциплінарні порушення. 26 червня 1841 року вступив до Василіянського Чину на новіціат у Добромильський монастир. На облечинах отримав ім'я Іван Хризостом на честь святого Івана ЗолотоустогоТам само, С. CXLIV.. Після завершення новіціату впродовж 1842–1843 років навчального року був учителем у Дрогобицькій головній школі. 12 серпня 1845 року склав вічні обіти. У 1843–1846 роках вивчав богослов'я на богословському факультеті Львівського університету і 27 вересня 1846 року був висвячений на священника.

1847 року отримав призначення на посаду вчителя Дрогобицької головної школи (її часто навіть в офіційних документах називали «нормальною»), а у 1862–1868 роках був її директором, ігуменом місцевого монастиря та адміністратором парафії. Саме на час керівництва о. Івана Барусевича припадає навчання в цьому закладі Івана Франка (1864–1867). Малого Івана зарахували тоді одразу до 2 класу, тож він не навчався в елементарному класі (т. зв. «штубі»). Про о. Івана Барусевича Іван Франко залишив спогади в автобіографії та кілька позитивних штрихів до портрету в оповіданні «Отець-гуморист»Галів, с. 48 ..

З вересня 1868 до 1870 року був ігуменом Бучацького монастиря.

Близько 1871 та 1872 років був ігуменом Підгорецького Благовіщенського монастиря, а з 1872 року — ігуменом Жовківського монастиря і адміністратором парафії. 30 квітня 1881 року о. Барусевича нагородили лицарським хрестом ордена Франца ЙосифаШкраб'юк, с. 161.. У 1881–1891 роках був ігуменом Свято-Миколаївського монастиря в Крехові. У 1898 році перебував у Гошівському монастирі, де правдоподібно і помер після 1898 року.

Нагороди Лицарський хрест ордена Франца Йосифа (1881)Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1885. — S. 211.Wiener Zeitung 5. Mai 1881.

Примітки

Джерела

Галів М. Освітні інституції Дрогобича наприкінці XVIII–70-х рр. ХІХ ст. // Дрогобицький краєзнавчий збірник. — 2017. — Спец. вип.3. — С. 45—62. Шкраб'юк П. Крехів: дороги земні і небесні. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2002. — 415 с. — ISBN 966-658-033-0.