Директор-полковник (від , «спрямовую, керую») — персональне звання старшого начальницького складу в Народному комісаріаті шляхів сполучення в 1943–1954.
Директор-полковник був вище за рангом ніж директор-підполковник і нижче за генерал-директора 3-го рангу.
Історія Введене наказом № 711Ц від 13 вересня 1943 року для працівників залізничного транспорту (НКШС) ввелися персональні звання. Працівників було поділено на склади: рядовий, молодший, середній, старший та вищий начальницький склади.
До звання додавалося уточнення згідно зі спеціальністю працівника: руху, тяги, шляхів та будівництва, зв'язку та адміністративної служби.
12 червня 1954 року було видано Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про скасування персональних звань і відзнак для працівників цивільних міністерств і відомств».
Знаки розрізнення Погони старшого начальницького складу зі срібного галуна, мали два чорні просвіти завширшки 4 мм. Ґудзики у верхній частині погона золочені з емблемою. Оксидовані емблеми на погонах згідно зі службою працівника. Звання позначалося на погонах п'ятипроменевими зірочками. Зірочки на погонах працівників залізничного транспорту, на відміну від військовиків, розташовувалися вздовж погону за віссю. Директор-полковник мав на погонах по три зірочки.
Див також Знаки розрізнення залізничників
Джерела Приказ Народного комиссариата путей сообщений № 711Ц 13 сентября 1943 г. О выполнении Указа президиума Верховного Совета СССР от 4 сентября 1943 г. «О введении персональных званий и новых знаков различия для личного состава железнодорожного транспорта» Мурашев Г.А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання—СПб.: ТОВ «Видавництво «Полігон», 2003. — 347с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) —ISBN 5-89173-148-7