Такахата Ісао (; 29 жовтня 1935 — 5 квітня 2018) — один з найвідоміших аніматорів Японії. Разом з Хаяо Міядзакі заснував студію Гіблі і довгий час був її співголовою. З-поміж чотирьох фільмів, режисером яких він був на студії Гіблі: воєнної драми «Могила світлячків», романтичної драми «Лише вчора», комедії «Мої сусіди Ямада» і пригодницько-екологічного «Війна танукі в періоди Хейсей і Помпоко», «Могила світлячків», що оповідає історію двох сиріт під час Другої Світової війни в Японії, вважається одним з найкращих аніме за всю історію цього жанру.

Біографія Народився в Удзіямі (тепер Ісе) префектура Міе, Японія 29 жовтня 1935 року. Закінчивши у 1959 році Токійський університет за спеціальністю французька література, Такахата починає працювати в тільки-но створеній анімаційній студії «Tōei Dōga animation company» (нині Toei Animation). Де у 1965 році став режисером аніме-фільму «Хорс: принц Сонця» («Hols: Prince of the Sun»), під час зйомок якого і познайомився з Міядзакі Хаяо. Фільм був першим фільмом студії, який відступив від канонів Діснеївської анімації, що панували в той час у японській анімації, і справедливо вважається етапним в історії аніме. Не зважаючи на беззаперечні художні якості фільму, його очікував фінансовий провал. У зв'язку з цим та остракізмом з боку колег по студії Тоей, Такахата та Міядзакі разом залишили студію, щоб співпрацювати разом над багатьма фільмами.

У 1971, з метою зняти аніме-фільм «Пеппі — довга панчоха», залишають «Tōei Dōga animation company». Вони поїхали до Швеції, щоб отримати права на екранізацію, та Астрід Ліндгрен відмовила їм. Хоча їхні плани не здійснилися, Хаяо Міядзакі бувши у захопленні від замку у Вісбю, і пізніше зробив Стокгольм та Вісбю місцем дії «Служби доставки Кікі».

У тому ж році Такахата і Міядзакі отримали пропозицію стати режисером аніме-телесеріалу «Люпен ІІІ» в середині сезону. Вони погодилися з умовою, що їхні імена не будуть названі в титрах.

У 1973 ж році Такахата започаткував серію аніме-телесеріалів «Театр шедеврів всього світу» (Sekay Maysaki Gesidz), в якій об'єднав адаптації найвідоміших творів дитячої літератури світу. Перший телесеріал за повістю швейцарської письменниці «Хейді» отримав назву «Heidi, Girl of the Alps» (1974), і мав великий успіх. Потім були «3000 миль у пошуках матері» (1976) і «Анна з Зелених Дахів» (Akage no Ann) (1979).

У 1981 році Такахата став режисером аніме-телесеріалу «Chie the Brat» (Jarinko Chie).

У 1982 році Такахата був обраний режисером стрічки «Маленький Немо» (Little Nemo), аніме, яке знімалося Telecom з прицілом на прокат у США. Разом з Хаяо Міядзакі та Ясуо Отсука, Такахата їде до США. Проте творчі розбіжності між японською стороною та продюсером з американської сторони Гаррі Кутцом (відомий як продюсер «Зоряних воєн») призвели до того що Такахата відмовився від ролі режисера і залишив Telecom. Міядзакі та інші наслідували його приклад.

Коли Хаяо Міядзакі запропонували зняти фільм за мангою Навсікая з Долини Вітрів (Kaze no Tani no Naushika, 1984), він погодився, з умовою, що продюсером буде Ісао Такахата. Після великого фінансового успіху стрічки, Ісао Такахата та Хаяо Міядзакі у 1985 році заснували студію Ґіблі.

Першим фільмом студії Ґіблі, режисером якого став Такахата була «Могила світлячків» (Grave of the Fireflies) у 1988 році.

Великий вплив на творчість Ісао Такахати справив італійський неореалізм 60-х років, фільми французької «Нової хвилі» та творчість Жака Превера, французького поета і кінодраматурга, якого Такахата відкрив для себе під час навчання в Токійському університеті. У 2004 році Такахата випустив збірку перекладів Превера японською.

Цей вплив помітно відрізняє фільми Такахати, від фільмів інших режисерів аніме. Його фільми, за контрастом, в основному реалістичні з політичним та соціальним підтекстом, і, за винятком декількох стрічок, є драмами в абсолютно реалістичному середовищі.

Фільми Такахати мали значний вплив на творчість Хаяо Міядзакі. За словами Ясуо Отсуки, провідного аніматора студії Ґіблі, Міядзакі запозичив своє почуття соціальної відповідальності саме від Ісао Такахати, і без Ісао Такахати Міядзакі, можливо, займався б лише коміксами.

На відміну від більшості режисерів аніме, Такахата ніколи не працював штатним аніматором.

Роботи

Помічник режисера The Littlest Warrior (Anju to Zushiōmaru), 1961 Iron Story (Tetsu Monogatari), 1962 The Little Prince and the Eight-Headed Dragon (Wanpaku Ōji no Orochi Taiji), 1962 The Biggest Duel in the Underworld (Ankokugai Saidai no Kettō), 1963 Hustle Punch (TV), 1965 Secret Little Akko (TV) (Himitsu no Akko-chan), 1969

Режисер Гор: принц Сонця (Taiyō no Ōji — Horusu no Daibouken), 1968 A-tarou the Workaholic (TV) (Mōretsu Atarō), 1969 Apache Baseball Team (TV) (Apatchi Yakyūgun), 1971 Люпен III (Rupan Sansei), 1971 Panda! Go, Panda!, 1972 Lowest-of-the-Low Kitarou (TV) (Gegege no Kitarō), 1972 Red-armored Suzunosuke (TV) (Akadō Suzunosuke), 1973 Хайді (TV) (Arupusu no Shōjo Haiji), 1974 3000 ліг у пошуках мами (TV) (Haha wo Tazunete Sanzen-ri), 1976 Конан (TV) (Mirai Shōnen Konan), 1978 Анна з Зелених Дахів (TV) (Akage no An), 1979 Chie the Brat (TV) (Jarinko Chie), 1981 Gauche the Cellist (Serohiki no Gōshu), 1982 The Story of Yanagawa's Canals (Yanagawa Horiwari Monogatari), 1987 Могила світлячків (Hotaru no haka), 1988 Лише вчора (Omohide Poro Poro), 1991 Війна танукі в періоди Хейсей і Помпоко (Heisei Tanuki Gassen Pon Poko), 1994 Мої сусіди Ямада (Hōhokekyo Tonari no Yamada-kun), 1999 Participated in Winter Days (Fuyu no Hi), 2003 Казка про принцесу Каґую (Kaguya-hime no Monogatari), 2013

Продюсер Хорс: Принц Сонця (Taiyou no Ouji — Horusu no Daibōken), 1968 Наусіка з Долини Вітрів (Kaze no Tani no Naushika), 1984 Небесний замок Лапута (Tenkū no Shiro Rapyuta), 1986 Океанські хвилі (Umi ga Kikoeru), 1993

Сценарист Могила світлячків (Hotaru no haka), 1988 Мої сусіди Ямада (Houhokekyo Tonari no Yamada-kun), 1999 Казка про принцесу Каґую (Kaguya-hime no Monogatari), 2013

Ідея Wasteland Boy Isamu (TV) (Kouya no Shounen Isamu), 1973 A Dog of Flanders (TV) (Furandaasu no Inu), 1975 Seton Animal Chronicles: Jacky the Bear Cub (TV) (Shiiton Doubutsuki Kuma no Ko Jakkii), 1977 Perrine's Story (TV) (Periinu Monogatari), 1978

Примітки

Посилання Інформація про Такахату на nausicaa.net GhibliWorld.com: The Ultimate Ghibli Collection Site GhibliWorld.com: інтерв'ю з Ісао Такахата