Володи́мир Деми́дович Сахне́нко (нар. 10 січня 1930, с. Сульське Сумської області, УРСР — 31 липня 2008, Тула) — художник і кераміст, член Спілки художників СРСР з 1967 рокуАРТ-Казна: Каталог выставки.— Тула, 2013.— 152 с., ил.. Батько художника Івана Сахненка.
Закінчив у 1951 р. Ворошиловоградське художнє училище. У 1951—1953 рр. навчався в московському Академічному інституті їм. Сурикова, де познайомився з Іллею Кабаковим і своєю майбутньою дружиною, скульптором Зоєю Рябченко. З 1957 р. — учасник виставок. Жив і працював в Тулі.
Кераміка Створював монументальні роботи, екстер'єрну кераміку і просто керамічне домашнє начиння. Утилітарність і декоративність не заважали мистецтву, радше допомагали заховати крамольні для радянського часу експерименти з малюнком і формою, які пізніше продовжилися в живописі.
Його роботами прикрашені палаци культури, Тульський драматичний театр, готельний комплекс «Інтурист» в Ялті, урядова дача в Форосі. Кераміка Володимира Сахненка є в Державному музеї історії культури Узбекистану в Самарканді, в Хаммеровському торговому центрі в Москві.
Майже до кінця життя працював щодня у своїй майстерні на щекинському заводі «Кислотоупор», створюючи глечики, вази, амфори, квіткові горщики, багатоскладові керамічні конструкції, керамічні скульптури істот тощо.
Використовував шамот, часто разом з глазур'ю. Наприкінці 1970-x знайшов термостійкий склад блакитно-зеленої глазурі, що витримує випал при температурах, які спалюють звичайні лазур або кобальт. Такій глазурі не страшні будь-які екстремальні погодні умови, включаючи мороз. Майже сорок років глазурована кераміка Сахненка стоїть просто неба в Самарканді і Криму.
Живопис У 70-ті роки художник написав 13 великих чорно-білих абстрактних полотен (зараз у зібранні «Ерарти»)О Владимире Сахненко на сайте музея современного искусства Эрарта, Санкт-Петербург. На початку 1980-х років В. Д. Сахненко перейшов до створення яскравих за колоритом живописних творів: портретів, натюрмортів і картин за біблійними мотивами. Його творча манера (як у живописі, так і в кераміці) характеризується легкістю переходу від фігуративності до абстракції й орнаментальності.
Великі зібрання робіт Музей сучасного мистецтва «Ерарта», Санкт-Петербург Галереї «Арт-сезон» і «Арт-караван», Москва Державний музей історії культури Узбекистану (колишній Музей імені Акмаля Икрамова), Самарканд Тульський музей образотворчих мистецтв
Окремі виставки 1999 — галерея «На старій Басманній», Москва, спільно з сином Іваном Сахненком 2005 — «Осінній марафон», ЦДХ, Москва, спільно з Іваном Сахненком, Аветиком та ін. 2006 — «Одкровення кольору», ЦДХ, Москва, персональна виставка, галерея «Арт-Караван» 2007 — «Абстрактне мистецтво. XXI століття, початок», ЦДХ, Москва
Галерея
Кераміка
Живопис
Примітки
Посилання Владимир Сахненко, Эрарта Илья Кабаков и Михаил Овчинников о Владимире Сахненко «Откровение цвета» (стр. 266—269) из книги «Холст как мера вечности: Статьи, интервью, рецензии» Евграф Кончин — М.: Живопись-Инфо, 2009. — 341 с.: цв. ил. Евгений Гендельман о Владимире Сахненко Каталог выставки «АртКазна», Тула, 2013 Собрание керамики Владимира Сахненко, «Erarta Galleries» Владимир Сахненко, АртРу.инфо