Сі Ся — (, Xī Xià, «Західна Ся»; 1038–1227) — держава, утворена наприкінці Х ст. тибето-бірманськими племенами мінья (тангути) на території сучасних китайських провінцій Ганьсу і західної частини Шеньсі. Відома також як Тангутська імперія. Завойована Ордою і включена до складу царства Ординського. Саме під час цього походу помер Чингізхан, власною смертю. Контролювала східний відрізок Великого Шовкового шляху.
Історія Тангути були підданими Сунської імперії до повстання 982 року, яке змусило китайських імператорів до 1006 року фактично визнати незалежність тангутів. Розквіт тангутської імперії припав на правління Лі Юаньхао (1032–1048), який дав своїй державі ім'я стародавнього хунського царства Ся (буквально Сі Ся — «Західне Ся», на захід від історичних земель хунну), прийняв титул імператора та спробував поширити свою владу на весь Китай. У 1044 році сунські правителі погодилися виплачувати йому данину в обмін на припинення набігів.
Протягом двохсот наступних років правителі Західного Ся періодично вступали в боротьбу з киданьскою династією Ляо і чжурчженьською імперією Цзінь. Їх система управління була вибудувана за сунським зразком, проте буддизм був зведений в ранг державної релігії. Була прийнята самобутня система тангутського письма, яку розробив придворний каліграф Єлі́ Женьжун за сприяння та під наглядом імператора Цзінцзуна.
У 1227 держава тангутів впала під ударами Чингісхана.
Основні тангутські царі та правителі держави Сі Ся Вани мінья (танґутів):
Храмове ім'я:Особисте ім'я:Роки:китайськоюпіньїньукраїнськоюкитайськоюпіньїньукраїнськоюжиттяправління 李思恭 Lǐ Sīgōng Лі Сиґун ?-886 ?-886 李思谏 Lǐ Sījiàn Лі Сицзянь ?-908 ?-908 李仁祐 Lǐ Rényòu Лі Женью 李彝昌 Lǐ Yíchāng Лі Їчан 908-909 李仁福 Lǐ Rénfú Лі Женьфу ?-933 909-933 李仁福 Lǐ Yíchāo Лі Їчао ?-935 933-935 李彝興 Lǐ Yíxìng Лі Їсін ?-967 935-967 李克睿 Lǐ Kèruì Лі Кежуй ?-978 967-978 李继筠 Lǐ Jìyún Лі Цзіюнь ?-980 978-980 李继捧 Lǐ Jìpěng Лі Цзіпен ?-1004 980-982 李继迁 Lǐ Jìqiān Лі Цзіцянь 963-1004 982-1004 李德明 Lǐ Démíng Лі Демін 981-1032 1004-1032景宗 Jǐngzōng Цзінцзун 李元昊 Lǐ Yuánhào Лі Юаньхао 1003-1048 1032-1048毅宗 Yìzōng Їцзун 李谅祚 Lǐ Liàngzuò Лі Лянцзо 1047-1067 1048-1067惠宗 Huìzōng Хуейцзун 李秉常 Lǐ Bǐngcháng Лі Бінчан 1061-1086 1067-1086崇宗 Chóngzōng Чунцзун 李乾顺 Lǐ Gānshùn Лі Ґаньчунь 1083-1139 1086-1139仁宗 Rénzōng Женьцзун 李仁孝 Lǐ Rénxiào Лі Женьсяо 1124-1193 1139-1193桓宗 Huánzōng Хуаньцзун 李纯祐 Lǐ Chún yòu Лі Чунью 1177-1206 1193-1206襄宗 Xiāngzōng Сянцзун 李安全 Lǐ Ānquán Лі Аньцюань 1170-1211 1206-1211神宗 Shénzōng Ченьцзун 李遵頊 Lǐ Zūnxū Лі Цзуньсюй 1163-1226 1211-1223献宗 Xiànzōng Сяньцзун 李德旺 Lǐ Déwàng Лі Деван 1181-1226 1223-1226 末帝 Mòdì Моді (Можу) 李睍 Lǐ Xiàn Лі Сянь ?-1227 1226-1227
Тангутські царі Лі Цзіцянь та Лі Демін поховані у мавзолеях, розташованих на території Імператорських гробниць Західної Ся. Там же знайшли спочинок і сім імператорів Сі Ся: Лі Юаньхао, Лі Лянцзо, Лі Бінчан, Лі Ґаньчунь, Лі Женьсяо, Лі Чунью та Лі Аньцюань, а також члени їх родин і видатні особи.
Сі Ся на сторінках Галицько-Волинського літопису
Дожидаючи бог покаяння християнського, повернув їх назад на землю східну, і пустошили вони землю Тангутську, і на інші країни ходили. Тоді ж і Чингіз, хан їх, тангутами убитий був, а їх, тангутів, обманувши, татари потім лукавством погубили. І інші землі вони війнами, а найпаче хитрістю погубили.
Вивчення
Початок дослідженню їх культури, писемності і мови поклала знахідка П. К. Козловим великої бібліотеки тангутських текстів на розкопках мертвого міста Хара-Хото в 1909 році.
Див також Ghost Blows Out the Light
Джерела Галицько-Волинський Літопис. Іпатіївський список Галицько-Волинський Літопис. Іпатіївський список Галицько-Волинський Літопис. Острозький (Хлєбниковський) список Галицько-Волинський Літопис. Переклад Л.Махновця 李蔚 著：《簡明西夏史》，人民出版社，ISBN 978-7-01-002437-0 (Назва ) , Розд. 221, Частина 1 Нова історія династії Тан. Довідник
Примітки