Володимир Адамович Куцевич (8 березня 1917, Лутище — 6 січня 2012, Київ) — радянський і український архітектор, графік, живописець, скульптор.
Біографія Володимир Адамович Куцевич народився 8 березня 1917 року в селі Лутище (нині в Охтирському районі Сумської області).
У 1945 році вступив до Союзу архітекторів України. Воював на фронтах Німецько-радянської війни.
У 1944 році закінчив Харківський інститут інженерів комунального будівництва (ХІІКБ) у складі ХУККХ.
З 1944 по 1963 рік працював архітектором в інституті проектування міст «Діпромісто». У 1950-ті роки в колективі архітектора Йосипа Каракіса спільно з інженером Гергієм Тер-Арутюнянцем проектував галерейні будинки, які були реалізовані зокрема в Дніпропетровську. Після створення КиївЗНДІЕП перейшов до нього, де працював до 1970 року.
Крім архітектури Володимир Адамович займався малюванням, живописом, створював скульптури з глини, дерева, глини та гіпсу. Зокрема, у 1980-ті роки їздив на Русанівські сади на дачу архітектора В. Каракіса і виконав з гіпсу його бюстЗбірник наукових праць «Досвід та перспективи розвитку міст України». — Київ: Діпромісто, 2015. — Вип. 28. — С. 199..
Помер 6 січня 2012 року в Києві.
Проекти
Будинок Рад у Хмельницькому; Комплекс будівель та споруд центрального входу Виставки досягнень народного господарства України в Києві; Житлові будинки в Дніпропетровську; Генеральний план Запоріжжя (1944—1950; участь); Генеральний план Сталіно (1944—1950; участь); Генеральний план Тернополя (1944—1950; участь); Генеральний план Маріуполя (1944—1950; участь); Генеральний план Херсона (1944—1950; участь); Генеральний план смт Великий Березний (1948—1949; участь); Генеральний план Воловця (1948—1949; участь); Генеральний план Рахова (1948—1949; участь); Генеральний план Хуста (1948—1949; участь); Будівля інженерної лабораторії і комплексу геофізики в Києві (1964—1967); Дитячий садок у селі Майське в Криму (1968); Дитячий садок у Ташкенті (1969); Похоронні будинки в Донецьку, Житомирі, Чернівцях, Рівному, Вінниці та Дніпропетровську (1972—1978); Ряд корпусів газопостачання в Ялті (1984—1990); Ряд корпусів «Полтаватеплоенерго» (1989—1993); Науково-дослідний інститут буряківництва в Києві (1990—1992); Церква в селі Морозівка (1996—1997); Станція газопостачання і побутових приміщень корпусу в Кривому Розі (1995—1996); Реконструкція центру села Лутище (1999—2005).
Участь у виставках Учасник всеукраїнської виставки у 1950 році; Учасник персональної виставки в Києві в 2000 році.
Родина Донька — Валентина Володимирівна Куцевич (нар. 7 лютого 1942, Шубар-Кудук) — художник-живописець, закінчила КДХІ (1965) та аспірантуру Академії мистецтв СРСР (1973). Отримала срібну медаль Російської Академії мистецтв" (2005). Онука — Яна Борисівна Бистрова (нар. 31 березня 1966, Київ) — художник. Син — Куцевич Вадим Володимирович (нар. 22 серпня 1944 року, Харків) — архітектор, доктор архітектури, професор, керівник науково-дослідного архітектурного центру ПАТ «КиївЗНДІЕП», академік Української академії архітектури.
Література Пам'яті зодчого // Будівництво України : Науково-виробничий журнал. — 2012. — № 2. — С. 44 : фото . — ISSN 0135-1699Научно-техническая библиотека Днепропетровского национального университета железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна(укр.) Архитектору Владимиру Куцевичу 90 лет / Интервью с отцом Вадима Куцевича // Архітектура і будівництво. — 2007. — № 3-4.
Примітки
Посилання Інститут енциклопедичних досліджень НАН України (укр.)