П'єр-Поль (Ле) Мерсьє де Ла Рів'єр де Сен-Медар (; бл. 1719, Сомюр — бл. 1792, Париж) — французький економіст, представник фізіократів, поділяв погляди Франсуа Кене. Виступав за свободу конкуренції, скасування всіх обмежень в торгівлі, відстоював важливість землеробства як головного джерела багатства.
Біографія Почав кар'єру з посади радника паризького парламенту (1747—1758). Завдяки заступництву пані де Помпадур був призначений інтендантом (губернатором) Мартиніки; за час перебування на посаді (1759—1764) домігся великих успіхів, відновивши економіку острова, яка сильно постраждала під час його захоплення англійцями.
У 1767 році Мерсьє де Ла Рів'єр, який завоював миттєву популярність після виходу на початку року твору «Природний і необхідний порядок суспільних установ» (L'Ordre naturel et essentiel des sociétés politiques), отримав від Катерини II запрошення відправитися в Росію для роботи над складанням «Наказу» і, за порадою Дідро, прийняв його. Провівши в Санкт-Петербурзі всього кілька місяців, він був зі скандалом відсторонений від двору і повернувся до Франції. Причиною цього були як розбіжності з імператрицею в політичних і економічних поглядах, так і амбіції самого Мерсьє де Ла Рів'єра, який стверджував, що за два роки зможе повністю реформувати російську державу, і який вимагав величезної платні. Катерина II стверджувала, що він — «балакун і багато про себе думає», і висміювала його проекти як нездійсненні фантазії. У комедії «Передня знатного боярина» (1772) вона вивела образ француза Оранбара — невігласи, авантюриста і прожектера, впевненого, що в Росії люди ходять рачки. Згодом у листі до Вольтера від 2 (13) листопада 1774 імператриця фактично визнала, що під цим ім'ям виведений саме Ла Рів'єр: «І пан де ла Рів'єр, який шість років тому вважав, що ми ходимо рачки і зволив приїхати з Мартиніки, щоб підняти нас на задні лапи, також прибув невчасно».
Твори L'Ordre naturel et essentiel des sociétés politiques. V. 1—2. Londres — Paris, 1767.
De l'instruction publique, Paris, 1775
L'intérêt général de l'Etat, ou la Liberté du commerce des blés. Amsterdam — Paris, 1770
Essais sur les maximes et loix fondamentales de la monarcbie française ou Canevas d'un Code constitutionel. Paris, 1789.
Palladium de la constitution politique, ou Régénération morale de la France. Paris, [s. а.]
Примітки