Сергій Перехожук (11 лютого 1967, Іванівка — 23 квітня 2025, Ірпінь) — художник, член Київського кобзарського цеху.

Біографія

Сергій Перехожук народився 1967 року в учительській сім'ї в селі Іванівці Коростенського району на Житомирщині. Прадід учив хлопчика майструвати. Сергій любив малювати і мріяв стати художником. 11-річним хлопчиком вступив до Республіканської середньої спеціалізованої художньої школи імені Т. Г. Шевченка, що в Києві. Працював у археологічних експедиціях на розкопках скіфських курганів, де познайомився з кобзарем Миколою Будником.

Рік пропрацював викладачем у художній школі в Коростені, потім два роки служив у армії. По службі в армії вступив на четвертий курс Кримського художнього училища в Сімферополі. А в 1989 році був зарахований до Київського художнього інституту (нині академія), на факультет монументального живопису. Перехожук учився в майстерні відомого монументаліста Миколи Стороженка.

Помер від важкої хвороби вночі 23 квітня 2025Помер художник та кобзар Сергій Перехожук. Поховали його 25 квітня в ІрпеніВ Ірпені попрощалися з майстром кобзарського мистецтва Сергієм Перехожуком (ВІДЕО).

Мистецький доробок Різьблення іконостасу для Покровської церкви (1766) на Подолі. Реставрував розпис у церкві Миколи Притиска (1631) (теж на Подолі). Як художник-реставратор прагне відродити дух храмового українського малярства домосковської доби, поєднати кілька стилів у самобутньому оздобленні церкви. Захоплюється виготовленням народних інструментів — під впливом кобзаря Миколи Будника виготовив ліру, кобзу, бандуру, торбан, західноєвропейський середньовічний музичний інструмент — ребек. Розпис нової церкви в Немішаєвому.

Примітки

Посилання

Український інтерес — Кобзарський ґуру з провулку Українського. 12.11.2021 Демократична Україна — Сергій Перехожук: художник і совість — за суттю синоніми. 2016 Сайт Київського кобзарського цеху Ярослава МУЗИЧЕНКО Будівничі до неба. Миколаївські храми України — на межі мистецтва і святості.//Україна молода. Спочатку було дерево, а потім — зазвучала з нього надривна, сумна українська мелодія: інтерв'ю з майстром Вадимом Парцієм