Борис Михайлович Каширін (27 квітня 1920, Великий Бобрик, Сумський повіт — 4 липня 1992, Київ) — радянський театральний актор, народний артист РРФСР.
Біографія Борис Михайлович Каширін народився 27 квітня 1920 року в селі Великий Бобрик Сумського повіту (нині Сумська область). Після школи навчався в Ленінградському автотехнічному училищі. Брав участь у Німецько-радянській війні у 1941—1945 роках, служив шофером на Карельському і Забайкальському фронтах.
У 1950 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені В. Карпенка-Карого (курс Костянтина Павловича Хохлова). У 1950—1952 роках грав у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки.
З 1952 року працював у Калінінському драматичному театрі, де зустрівся з режиссеером С. Ф. Владичанським. Коли в 1957 році Владичанського запросили головним режисером до Омського обласного драматичного театру, переїхав разом з ним.
З 1957 року до кінця життя виступав в Омському театрі драми. Як художник, йому були властиві загострене суспільне відчуття себе в мистецтві, енергія творення, справжнє творче горіння.
Помер 4 липня 1992 року в Омську, похований на Старому Північному кладовищі.
Родина Дружина — акторка Олена Олександрівна Аросєва (1923—2016), заслужена артистка РРФСР, старша сестра Ольги Аросєвої (1925—2013). Зустрілися 31 грудня 1956 року, коли були артистами Омського театру. Син — Олександр Борисович Аросєв-Каширін (нар. 1961), лікар, графік.
Нагороди та премії Заслужений артист РРФСР (23.10.1963). Народний артист РРФСР (3.12.1971). Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського (1973) — за роль Плетньова у виставі «Солдатська вдова» Н. П. Анкілова (1972)
Роботи в театрі
Київський театр ім. Лесі Українки «Вороги» М. Горького — Синцов «Живий труп» Л. Толстого — Пєтушков «Совість» Ю. Чепуріна — Ожогін
Калінінський драмтеатр "На дні М. Горького — Медведєв «Бабка» М. Бараташвілі — Бичико «Чортовий млин» В. Штока — Вельзевул «Доктор» Б. Нушича — Мілорд
Омський театр драми «Дачники» М . Горького — Басов «Варвари» М. Горького — Циганов "На дні М. Горького — Лука «Діти сонця» М. Горького — Протасов «Міщани» М . Горького — Бессеменов «Два дурня» Н. Хікмета і В. Тулякової — Леонід Сергійович «Лисиця й виноград» Р. Фігейреду — Езоп «Директор» Ю. М. Нагібіна — Зворикін «Конармія» за Ісаком Бабелем — Хлєбніков «Енергійні люди» Василя Шукшина — Аристарх «Бесіди при ясному місяці» В. М. Шукшина — Гліб Капустін «Три сестри» А. П. Чехова — Кулигін «Клоп» В. В. Маяковського — Баян «Палата» С. І. Альошина — Прозоров «Солдатська вдова» М. Анкілова — Плетньов «Смерть Іоанна Грозного» А. К. Толстого — Іван Грозний «Людина з Ламанчі» Д. Вассермана і Д. Деріона, музика М. Лі — Санчо Панса «Село Степанчиково і його мешканці» за Ф. М. Достоєвським — Фома Опіскін «Нашестя» Л. М. Леонова — Фаюнін «Безприданниця» А. Н. Островського — Кнуров «Із записок Лопатіна» К. М. Симонова — Лопатін «Йшов старий від баби» А. Злотнікова — Порогін
Примітки
Література Е. А. Аросева «Борис Каширин. В заснеженном дворике памяти».
Посилання